28 червня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті пророка Амоса

Після смерті царя Соломона (954 р. до Р. Хр.) Ієровоам разом з 10-ма колінами ізраїльськими відділився від Ровоама, що царював в Єрусалимі. Відокремлені коліна утворили ізраїльське царство, яке очолив Ієровоам.

В той час ці всі десять колін ізраїлевих відступили від Істинного Бога і стали поклонятися ідолам. Щоб ізраїльтяни не ходили на свята в Єрусалим, Ієровоам поставив двох золотих тельців в містах Дані та Вефілі і повелів народу приносити їм жертви. Ієровоам говорив ізраїльтянам, що це ті боги, які вивели їх з Єгипту.

Хоча Господь посилав своїх пророків, щоб відвернути ізраїльський народ від його нечестя, однак мало хто повертався до шанування Істинного Бога. Були й такі, які поклонялися і Богу, і золотим тельцям.

Одним з пророків, посланих Господом для викриття і навернення ізраїльтян, був святий Амос. Він народився в небагатій сім’ї в місті Фекуї, що розташовувалося поблизу Віфлеєма в землі Іудовій. Святий пас стада і, як цар Давид, був призваний на пророцьке служіння від пастушого стада. Господь повелів Амосу йти до розбещених ідолопоклонством ізраїльтян, аби привести їх до покаяння.

Пророцьке служіння Богу святий звершував за царювання Іудейського царя Озії (809 – 758 рр. до Р. Хр.) та Ізраїльського царя Ієровоама (789 – 737 рр. до Р. Хр.), що був ідолопоклонником, як і однойменний йому вищезгаданий Ієровоам.

Амос пішов до ізраїльтян за два роки до сильного землетрусу, який стався в Палестині і був викликаний, як говорять древні письменники, зухвалим вчинком гордого царя Озії. Одного разу цар увійшов в святилище храму і приніс в жертву фіміам за священицьким чином. Коли ж священики перешкоджали йому, то він грозив їм смертю.

Тоді і почався страшний землетрус, під час якого не лише руйнувалися будинки, а й деякі гори зійшли зі свого місця. Гордий же Озія був покараний Богом, оскільки захворів на проказу в ту ж мить, коли на нього через щілину, що утворилася в даху храму, потрапив сонячний промінь. У зв’язку з цим цар і отримав прізвисько Азарія, що означає «прокажений».

В землі Ізраїлевій Амос став сповіщати людям про біди, які мають спостигнути їх та довколишні народи за те, що вони відступили від Істинного Бога. Великі благодіяння Господь звершував Своєму народу. Він звільнив його від єгипетського рабства, провів через море, як по суші, годував та поїв в пустині, ввів його в багату Обітовану Землю. Однак ізраїльський народ виявився невдячним Богу. Він зробив собі золотих ідолів, яким став поклонятися і яких став називати своїми богами.

Особливо урочисто ідолопоклонницькі торжества звершувалися на високій горі у Вефілі, де стояв золотий телець. Саме сюди часто приходив святий Амос і говорив народу про кару Божу, яка його очікує. Через це сильно обурювався жрець Амасія. Він доносив на святого царю. Однак Ієровоам, хоч і був ідолопоклонником, не хотів спричиняти зла Амосу, якого поважав.

Коли Амасія зрозумів, що не знайде підтримки царя, то сам став проганяти святого і неодноразово бив його. Амос же все одно не покидав свого пророцького служіння і пророкував смерть Ієровоама від меча та ассирійський полон ізраїльського народу. Самому ж жерцю він передрік, що ассирійці на його очах осквернять його дружину блудом, синів та дочок вб’ють, і сам він помре в язичницькій землі за те, що повчав ізраїльтян робити нечисті справи у мерзенному ідольському храмі.

Амасія сильно розлютився на Амоса за такі слова і став нещадно його бити. До жерця приєднався і його син, який наніс пророку смертельну рану важкою дубиною. Однак святий не скінчався одразу і ледве живим був відвезений в рідне місто. Тут він помер через декілька днів і був похований зі своїми предками.

Добавить комментарий