7 липня Українська Православна Церква відзначає Різдво Іоанна Хрестителя

Святий Великий Іоанн Предтеча і Хреститель Господній був сином праведних Захарії та Єлисавети. Як зоря передує сонцю, так народження Іоанна Предтечі передувало народженню Господа і Спаса нашого Іісуса Христа.

Свята Єлисавета, що все життя була неплідною, народила Іоанна в старості, тобто в тому віці, коли жіноча утроба взагалі нездатна давати потомство. Це чудо готувало людей до прийняття іншого, значно більшого чуда – народження Христа від Діви. І в першому, і в другому випадку проявляється всемогутність Бога, з волі Якого відбувається надприродне народження.

Народження Іоанна Хрестителя принесло радість багатьом людям. Родичі, сусіди та знайомі Єлисавети раділи, що вона позбавилася ганьби бездітності. Люди ж, які полум’яно очікували пришестя в світ Спасителя, раділи під впливом Духа Святого і в чудесному народженні Предтечі бачили певне підтвердження того, що вони дочекаються жаданого Месії.

Коли на 8-й день після народження Іоанна в дім Захарії зібралися священики та родичі, аби звершити обряд обрізання немовляти, то хотіли назвати його Захарією. Свята ж Єлисавета заперечила і стала наполягати, щоб її сина назвали Іоанном.

Цього імені вона не могла почути від Захарії, який після явлення йому Ангела в Єрусалимському храмі повернувся додому німим. Будучи матір’ю і дружиною пророків, Єлисавета і сама була сповнена пророчого дару, що вперше проявився тоді, коли вона пізнала прихід до себе Матері Божої.

Здивовані названим Єлисаветою іменем священики та родичі знаками запитали в Захарії, яке ім’я він хоче дати сину. Він же попросив дощечку і написав на ній, що ім’я йому – Іоанн. Одразу після цього до Захарії повернулася здатність говорити, і він прославив Бога. Це чудо сповнило страхом його очевидців, і чутка про нього поширилася по всій Іудеї.

Народився Хреститель Господній у місті Хевроні, де проживало священицьке плем’я Аарона. Хеврон знаходився на відстані 8-годинного шляху від Єрусалима і через своє розташування на високих горах називався Вишнім градом.

Звістка про чудесне народження Іоанна досягнула й царя Ірода. Невдовзі ж після цього до нього прийшли волхви, які розшукували новонародженого Царя іудейського. Зі страху втратити царську владу Ірод послав вбивць умертвити всіх немовлят чоловічої статі до 2-річного віку у Віфлеємі, а разом з ними й Іоанна у Хевроні.

Коли у Віфлеємі піднявся шум і повсюди лунали крики матерів, їх відголоски долітали до Хеврона, де скоро стала відомою причина шуму. Тоді Єлисавета разом з дитям сховалася в горах пустелі і молила Бога про порятунок. Тут Господь явив нове чудо, оскільки за проханням Єлисавети розступилася кам’яна гора і сховала її з дитиною від воїнів, які до них наближалися.

Невдовзі після цього Ірод дізнався про те, що немовля Іоанна не вдалося розшукати. Тому він послав свого зброєносця до Захарії, який звершував служіння в Єрусалимському храмі, з вимогою віддати сина. Однак Захарія сказав, що не знає, де тепер Іоанн. Коли ж Іродові посланці прийшли до святого вдруге і нічого від нього не довідалися, то вбили його між церквою і вівтарем.

Тим часом Єлисавета з немовлям перебувала в утвореній в горі печері, біля якої чудесно забило джерело води і виросла фінікова пальма. Через сорок днів після смерті Захарії вона також спочила. Маленький Іоанн залишився проживати сам в пустелі, де його годував Ангел Божий і охороняла десниця Всевишнього.

Добавить комментарий