8 липня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті мучениці Февронії

Свята діва Февронія подвизалася в жіночому монастирі під керівництвом ігумені Врієнни в ассирійському місті Сіваполі. Врієнна була тіткою Февронії і виховувала її з 2-річного віку. Коли дівиця підросла, ігуменя стала хвилюватися через її незвичайну красу.

Вона багато думала над тим, як зберегти Февронію від спокус світу, а тому й заповідала дівиці дотримуватися більш строгого посту, ніж дотримувалися інші насельниці обителі. Февронія ж і сама старалася умертвити свою плоть і ніколи не їла й не пила досита.

При цьому вона багато трудилася та мало спала. Постіллю її була гола коротка дошка або земля. Також вона старанно читала Святе Письмо і відрізнялася допитливістю та гострим умом.

Ігуменя Врієнна так берегла дівицю, що вона ніколи не бачила ні мирських людей, ні їхнього вбрання. Серед народу Февронія була відома своєю доброчесністю.

Якось в монастир прийшла знатна молода вдова Ієрія, що дотримувалася еллінської віри. Вона багато чула про святу дівицю і зі сльозами стала просити ігуменю, щоб Февронія своїми повчаннями наставила її на путь істини.

Тоді Врієнна послухалася її і привела в чернечому вбранні до Февронії. Цілу ніч вони провели в читанні Божественних книг, і Ієрія настільки зворушилася, що сама увірувала в Христа і навернула до істинної віри своїх близьких.

Тим часом в Римі помер епарх Анфім. Після нього сан епарха імператор Діоклетіан пообіцяв його сину Лісімаху за умови, що він викорінить християнську віру на Сході імперії. Сам же Діоклетіан чув про прихильність Лісімаха до християн, а тому вирішив його випробувати на ділі.

Будучи дуже юним, Лісімах нічого не заперечив царю і разом зі своїм дядьком Селіном та комітом Прімом відправився виконувати його повеління. Сам же Селін з великою ненавистю знищував християн, а Лісімах, матір якого була християнкою, та Прім жалкували через це.

Вони змовилися між собою і наперед посилали довірених людей у ті місця, куди направлялися, аби попередити християн про небезпеку. Так вони досягнули і міста Сіваполя. Заздалегідь попереджені християни разом з єпископом та кліром поспішили покинути місто. Монахині у монастирі Врієнни також стали просити у своєї ігумені дозволу втекти від гонителів.

Вона ж спочатку спонукала їх до мученицького подвигу за Христа, але, зрештою, відпустила і залишилася у монастирі лише з Февронією, що тоді хворіла, та монахинею похилого віку Фомаїдою. Февронія ж не хотіла покидати обитель і бажала постраждати за істинну віру.

Невдовзі свята діва дійсно була взята на муки. Жорстокий Селін запропонував їй навернутися до еллінської віри і стати дружиною Лісімаха. У придане він обіцяв дівиці всі свої маєтки, бо не мав ні дітей, ні дружини. На це Февронія відповіла, що має Безсмертного Жениха і у придане все Небесне Царство. Розлючений відповіддю святої Селін повелів її катувати.

Спочатку дівицю поклали на землю, розвели під нею вогонь, а зверху стали бити палками по хребті. Потім святу повісили на дереві і залізними гребенями стругали її тіло, а рани обпалювали вогнем. Народ просив Селіна пощадити діву, однак той був невблаганний.

Після цього мучениці вирвали 17 зубів, і мучитель знову став пропонувати їй сповідати віру в богів. На це свята сказала Селіну, щоб він не загороджував їй вхід до Небесного Жениха і скоріше звільнив її від тлінної плоті.

Тоді за повелінням злобного ката мучениці відрізали соски і стали палити її утробу, через що її нутрощі стліли. В цей час коміт Прім запитав у Лісімаха, чи не пора припинити муки дівиці. На це Лісімах відповів, що її муки принесуть користь багатьом, хто дивиться на них, і йому самому будуть у спасіння.

Ієрія ж, наставлена Февронією на путь істини, стала докоряти мучителю. Він хотів піддати мукам і її, але стриманий порадою своїх друзів вирішив не спричиняти Ієрії шкоди через її благородне походження.

Потім Селін повелів усікти Февронії руки та ноги. Оскільки мучениця і після цього катування довго не помирала, її обезглавили. Так свята Февронія віддала Богу свою душу.

Коли Лісімах зі своїм дядьком повернувся до палацу, то закрився у спальні і гірко плакав. Селін же раптом сильно злякався, онімів, заричав, як віл, вдарився головою об мармурову колону і впав мертвим.

Тоді Лісімах повелів винести його тіло за межі міста і похоронити за еллінським звичаєм. Останки ж Февронії були перенесені в її монастир і поховані з честю. Після цього Лісімах та Прім відреклися від світу і прийняли чернечий постриг. Ієрія також була пострижена у чернецтво і стала подвизатися під керівництвом Врієнни.

Від гробу святої Февронії подавалися численні зцілення болящим, через що багато язичників увірувало в Христа. Невдовзі був споруджений і храм в ім’я мучениці, куди єпископ хотів перенести її мощі.

Однак чудесні знамення показали, що Февронія бажає своїм тілом почивати в монастирі, і у храм вдалося перенести тільки один зуб святої. Від цієї маленької частинки мощей Февронії також звершилося багато чудес.

Добавить комментарий