12 липня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті святих апостолів Петра і Павла

Святий Апостол Петро, син іудея Іони з Сімеонового коліна та брат Апостола Андрія Первозванного, народився у галілейському місті Віфсаїді у Палестині і називався Симоном. Він був одружений і мав двох дітей. На прожиття своєї сім’ї Симон заробляв рибальством.

Брат Петра Андрій понехтував мирською суєтою і став учнем Іоанна Хрестителя. Коли Іоанн вказав на Іісуса, Андрій залишив його і пішов слідом за Господом, до Якого привів і свого брата. При зустрічі Христос назвав Петра на ім’я і сказав, що він буде називатися Кіфою, що означає «камінь» (по-грецьки Петро). Симон одразу ж увірував в Іісуса та полюбив Його.

Одного разу Христос ходив по березі Галілейського моря (по-іншому Тіверіадське море або Геннісаретське озеро) і побачив Петра та Андрія, що займалися риболовлею. Він звернувся до братів такими словами: «Йдіть за Мною, Я зроблю вас ловцями людей». Після цього Христос увійшов до Петра в човен і наказав закинути сіті. Петро ж повідомив, що вони марно трудилися цілу ніч, однак послухався Іісуса і виконав Його повеління.

Тоді рибаки чудесно зловили велику кількість риби, через що дуже злякалися. Петро ж припав до ніг Господа і попросив Його піти від нього, бо він людина грішна. Проте Іісус навпаки повелів Петру йти слідом за Ним, і святий став невідступно слідувати за Господом.

Якось Христос запитав у Своїх учнів, ким вважають Його люди. На це запитання Апостоли відповіли, що дехто вважає Його Іоанном Хрестителем, хтось Іллею, інші Єремією або одним із пророків. Петро ж назвав Христа Сином Божим. У відповідь Іісус сказав Петру, що він блаженний, оскільки не плоть і кров відкрили йому це, а Бог Отець, Сущий на Небесах.

Коли Господь ішов до Своїх учнів по водах Геннісаретського озера, Петро з Його дозволу пішов до Нього назустріч, однак злякався і став тонути. Тоді Іісус подав йому руку і докорив за маловір’я.

Разом з Апостолами Іаковом та Іоанном Петро удостоївся бачити Преображення Господнє, про що потім повідав у своєму Посланні.

Перед хресними стражданнями Сина Божого святий через свою велику ревність сказав Іісусу, що готовий піти з Ним і в темницю, і на смерть. На це Господь сповістив Петру, що він тричі відречеться від Нього, що і збулося. Після свого відречення від Господа Апостол гірко ридав і щиро каявся. Христос же удостоїв Петра першим з усіх Апостолів побачити Його після воскресіння.

Коли Іісус вознісся на Небо, Петро першим став проповідувати Слово Боже і водночас навернув до віри в Сина Божого 3 тис. чоловік. Потім Апостол зцілив кульгавого від народження чоловіка, чим привів до Христа 5 тис. душ. Після цього по молитві Петра отримав зцілення розслаблений Еней і воскресла дівиця Тавіфа. Навіть через тінь святого, яка падала на них, болящі отримували зцілення.

Злобний цар Ірод став переслідувати учнів Христових. Так, він убив Апостола Іакова, брата Євангеліста Іоанна. Потім був схоплений Петро, закований ланцюгами та ув’язнений в темниці. Тут йому явився Ангел Господній і звільнив його.

Апостол Петро першим став навертати до віри в Христа язичників. В Кесарії Палестинській він хрестив римського сотника Корнилія разом з його родичами та друзями.

З проповіддю Слова Божого святий проходив різними краями, навертав невірних до Бога та поставляв їм єпископів. Якось Петру явився Іісус і повелів йти на Захід. В той час в Римі перебував волхв Симон, що називав себе Христом і з допомогою чаклунства зваблював людей. Коли Петро прибув у Рим і багатьох привів до віри Христової, то Симон став шкодити йому.

Якось у однієї знатної вдови помер син. Тоді одні люди покликали до мерця Апостола, а інші волхва. Петро ж сказав, що істинним потрібно визнати вчення того з них, хто воскресить померлого.

З допомогою чаклунства Симону вдалося добитися, щоб мертвий поворухнув головою. Апостол же Петро помолився Господу, і мрець ожив.

Через деякий час волхв заручився підтримкою імператора Нерона і знову став протистояти Апостолу. Аби перемогти святого, він сказав народу, що вознесеться на небо. Після цього Симон зійшов на дах високої будівлі і з допомогою бісів став літати у повітрі.

Тоді Апостол Петро помолився Господу і Іменем Божим повелів нечистим духам покинути волхва. За повелінням Апостола біси залишили Симона, він впав та сильно забився, а наступного ранку вивергнув свою окаянну душу. Імператор Нерон озлобився через це на святого.

Після цього Петро обходив з проповіддю Слова Божого різні країни, причому проповідував і у Британії. Коли він повернувся в Рим, то навернув до святої віри ще більше народу. Серед новонавернених були дві улюблені наложниці Нерона, які стали проводити цнотливе життя і відмовилися від стосунків з ним.

Тому імператор задумав стратити Петра, і невдовзі Апостол був схоплений з великою кількістю вірних. Багатьох християн убили мечем, а Петра розіп’яли, причому за його бажанням вниз головою. На хресті Апостол і віддав Господу свою душу. Його кончина наступила 29 червня 67 року.

Добавить комментарий