13 липня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті Петра Ординського

В той час, коли Русь перебувала під гнітом Золотої Орди, руські князі та архіпастирі мали звичай приходити на поклон до кожного нового хана, що здобував владу. Так, коли ханом став Бергай, до нього прийшов Ростовський єпископ Кирил.

За бажанням Бергая святитель розказав йому про поширення віри Христової у Ростові та чудеса, які звершилися при мощах Ростовського архіпастиря Леонтія. Цю розмову слухав племінник хана, і зерна Слова Божого впали на добрий ґрунт його серця.

Невдовзі після візиту Кирила захворів єдиний син Бергая. Тоді хан згадав розповідь Ростовського святителя і викликав його до себе. Кирил ревно помолився Богу, Його Пречистій Матері та єпископу Леонтію і відправився в путь.

В Орді святий подав чудесне зцілення болящому, за що хан щедро обдарував його. Після цього чуда племінник Бергая потай покинув свій дім і наздогнав у дорозі святого Кирила. Юнак впросив святителя взяти його з собою, аби він міг прийняти християнську віру.

В Ростові царевич проживав разом з єпископом та відвідував Богослужіння. Всупереч бажанню юнака Кирил не хрестив його, бо боявся ханського гніву. Коли ж Бергай помер і ординського царевича перестали шукати, святий охрестив його з ім’ям Петро. Новохрещений вивчив руську мову, ревно молився, читав книги, ходив у храм та проводив стримане життя.

Після смерті Кирила на святительський престол зійшов Ігнатій. В цей час Петро продовжував проживати в архієрейському домі. Час-від-часу він відправлявся на полювання до озера Неро. Якось він затримався тут до ночі і заснув.

Уві сні Петро побачив видіння. Йому явилися Апостоли Петро та Павло і повідомили, що бажають, аби на тому місці, де він зараз спить, була споруджена церква в їхнє ім’я. Після цього Апостоли сказали Петру виміняти три ікони – одну Богородиці з Богонемовлям та дві святих, – віднести їх до архієрея і сповістити йому їхнє повеління. Потім Петро і Павло залишили царевичу два мішки – один з золотом, а другий зі сріблом – і стали невидимими.

Тоді за повелінням Апостолів Петро виміняв у іконописця вказані ікони і поніс їх до єпископа Ігнатія. В ту ж саму ніч Ростовський святитель також бачив у видінні Петра і Павла, які повеліли йому побудувати церкву.

Наляканий явленням Апостолів Ігнатій попросив прийти до себе князя і розповів йому про своє видіння. При цьому він говорив, що не знає, де будувати храм. Під час розмови єпископа з князем прийшов ординський царевич з іконами, чим їх дуже здивував. Вони не знали, де Петро міг взяти такі прекрасні ікони.

Тоді святий переказав їм апостольське повеління, і святитель та князь з благоговінням поклонилися святині. Після молебню перед іконами відбувся хресний хід на місце чудесного явлення Апостолів, і там невдовзі була споруджена каплиця. Потім Петро вибрав простору площу для будівництва храму, при якому був створений і монастир.

Кончина царевича Петра наступила 29 червня 1290 року. На Соборі, що відбувся в 1547 році при Всеросійському митрополиті Макарії, було встановлено звершувати пам’ять святого.

Добавить комментарий