17 липня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті Андрія Критського

Критський святитель Андрій був родом з Дамаску і до семирічного віку не міг говорити. Зцілився ж він від німоти, коли причастився разом з батьками Пречистих Тайн Христових. З цього часу отрок почав вивчати божественні книги, а в 13-річнму віці прибув у Єрусалим, щоб служити Богу. Єрусалимський патріарх зарахував святого до кліру, а пізніше поклав на нього обов’язки нотарія (секретаря). Андрій проводив богоугодне життя, був цнотливим, стриманим та кротким.

За дорученням Єрусалимського патріарха святий у сані архідиякона прийняв участь у Шостому Вселенському Соборі, який був скликаний в 680 році у Константинополі проти єресі монофелітів. Монофеліти ж хоч і визнавали в Господі Іісусі Христі два єства, однак стверджували, що в Христі лише одна воля.

Святий Андрій був змушений відправитися на Собор, бо сам патріарх не міг прибути туди, оскільки Єрусалим був захоплений сарацинами. На Соборі ж Андрій, що був сповнений благодаті Святого Духа, відрізнявся книжною премудрістю та добре знав догмати Церкви, ревно подвизався у боротьбі проти єресі.

Коли святий повернувся в Єрусалим, то продовжив займатися своїми звичними справами. Він піклувався про сиріт, годував мандрівників, прислуговував хворим.

За царювання Юстініана ІІ Андрій став архієпископом Критським. По його молитвах від стада Христового відганялися видимі і невидимі вороги, оскільки святий був грізним поборником православ’я у боротьбі проти єретиків та проганяв з людей нечистих духів.

Якось сарацини напали на острів Крит і взяли в облогу місто Друмеос, де в цей час перебував святитель. Однак всі зусилля ворогів заволодіти містом залишилися марними, бо вони були відігнані від міста не стільки зброєю, скільки молитовним заступництвом святого.

Іншого разу під час засухи по молитвах Андрія пішов дощ, і земля дала щедрий урожай.

Критський святитель відомий своїми богонатхненними писаннями та церковними піснеспівами. Найважливішим з усіх творів Андрія є Великий Покаянний канон, який співається двічі на рік у першу та п’яту седмиці Великого Посту.

Наприкінці свого життя святий у церковних справах прибув у Константинополь. Тут до нього стікався народ, аби насолодитися спогляданням його лиця та послухати його душокорисні повчання. Коли святитель задумав повернутися на Крит, то провидів свою швидку кончину, а тому сповістив своїм друзям, що Криту він більше не побачить.

Після цього Андрій сів на корабель та відплив від Константинополя. Коли він досягнув острова Мітілени, то захворів і скінчався на місці, що назвалося Ієріс. Кончина святого Андрія наступила в 712 році.

Добавить комментарий