30 липня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті мучениці Марини

Великомучениця Маріна була родом з Антиохії Пісідійської, що у Малій Азії. Вона народилася у сім’ї язичницького жерця і в ранньому дитинстві втратила матір. Дівчинка виховувалася годувальницею, що проживала за п’ятнадцять верст від Антиохії.

В 12-річному віці Маріна почула проповідь про Господа нашого Іісуса Христа і усім своїм серцем увірувала в Нього. Вона хотіла прийняти Святе Хрещення, однак не мала такої можливості, тому що через гоніння на християн священики переховувалися. Коли батько дізнався, що Маріна навернулася до християнської віри, то відрікся від неї та зненавидів її. Сама ж діва прагнула постраждати за Христа і сподобитися мученицького вінця.

Якось приблизно у 15-річному віці дівиця пішла в поле подивитися на овець свого батька. В цей час її побачив епарх східних країн Олімврій, що направлявся у Антиохію. Він звабився красою юної діви і захотів її взяти собі за дружину, через що розпочав з нею розмову. На запитання епарха про ім’я та походження Маріна смиренно відповіла, причому не приховала і того, що вона християнка. Тоді Олімврій, який мав владу катувати християн, повелів воїнам з повагою вести дівицю за собою. Протягом всього шляху Маріна молилася Богу.

В Антиохії Пісідійській епарх перш за все звершив мерзенні жертвоприношення, прославив царів і повелів ув’язнити схоплених ним християн. Святу ж діву доручив деяким знатним жінкам.

Наступного дня Олімврій повелів привести Маріну до себе на суд і облесливими словами став схиляти її до ідолопоклонства. Дівиця ж сказала, що вірує в Єдиного Бога – Отця, і Сина, і Святого Духа – та не принесе жертви бездушним богам. Епарх і далі намагався звабити Маріну і обіцяв зробити її своєю дружиною. Вона ж відповіла, що не покине Безсмертного Небесного Жениха заради шлюбу зі смердячим псом, мертвим душею.

Ці слова сильно розлютили Олімврія, і він наказав оголити діву та нещадно бити її прутами. Від цього тіло мучениці розривалося і земля обагрялася кров’ю. Вона ж, укріплена благодаттю Божою, не відчувала болю.

Потім Маріну прибили цвяхами до дошки і стали залізними тризубцями дерти її тіло. Від такого катування шматки плоті падали на землю і оголялися кістки святої. Після цього епарх повелів кинути мученицю в глибоку темницю, де утримувалися засуджені до страти.

В темниці Маріна просила у Господа зцілення свого тіла і допомоги у боротьбі проти ворога. В цей час Господь попустив дияволу явитися перед мученицею у вигляді страховища. Раптом темниця затрусилася, з’явилося похмуре світло і показався величезний смердючий змій, тіло якого опоясували менші змії. Він обійшов мученицю і схопив в пащу її голову. Тоді Маріна з непохитною вірою в Бога осінила себе хресним знаменням. Від цього утроба змія розсілася, розкололася земля і поглинула в пекло змія та інших гадів.

Потім відкрилася покрівля темниці і на святу діву зійшло несказанне світло. Вона побачила вгорі великий сяючий хрест, а над ним сніжно-білу голубку. Голубка сказала мучениці радіти, бо нині вона увійде разом з мудрими дівами в чертог Небесного Царя. В цей час Маріна відчула, що зцілюється від ран, і невдовзі стала повністю здоровою та прекрасною тілом.

Коли наступного дня мучениця предстала перед епархом, то він надзвичайно здивувався і сказав, що її зцілили боги, яким вона має служити все своє життя. Маріна ж повідомила, що її зцілив Господь – Всемогутній Лікар душ і тілес.

Тоді душевно сліпий епарх повелів обпалювати свічками груди та боки святої, і дівицю так сильно обпалили, що ледве живою зняли з дерева. Вона ж стала просити Бога омити її водою Святого Хрещення. Коли мучитель почув, що Маріна згадала про воду, то наказав втопити її у великій бочці.

В той час, як слуги стали виконувати повеління епарха, раптом затрусилася земля і мотузки, якими була зв’язана свята, розв’язалися. Над головою Маріни засяяли промені світла і стала літати із золотим вінцем в устах та ж сама біла голубка. Серед народу, що спостерігав за катуванням святої було багато християн, які сподобилися бачити це видіння.

Мучениця ж стояла у воді і прославляла Пресвяту Трійцю. Потім з’явився вогненний стовп, що сягав неба, а на стовпі – сяючий Хрест. Коли голубка сіла на хрест, пролунав Голос з Небес, який сказав мучениці, що вона нині прийме нев’янучий вінець та спочине у Царстві Небесному.

Цей голос чуло багато невірних, які увірували в Христа і стали славити Бога. Розлючений цим епарх послав воїнів умертвити всіх новонавернених християн, і близько 15 тис. чол. сподобилося мученицької кончини. Після цього епарх повелів обезглавити і Маріну.

Коли свята молилася перед своєю стратою, земля затрусилася і кат разом з багатьма іншими людьми впав від страху на землю. Це явився Господь разом з Ангелами, щоб прийняти душу великомучениці. Тоді Маріна зраділа і сказала кату, щоб він негайно виконав повеління епарха, після чого схилила під меч свою голову. Кончина святої наступила наприкінці ІІІ або на початку IV ст.

Добавить комментарий