7 серпня Українська Православна Церква відзначає день пам’яті Олімпіади, дияконисси

Свята Олімпіада народилася в Царгороді у знатній сім’ї сенатора Анісія Секунда та Олімпіади, дочки епарха Євлавія, що за царювання Костянтина Великого був першим після царя. Ще до досягнення повноліття свята була обручена, однак через 20 місяців помер її жених, і вона вирішила до кінця життя зберігати невинність.

Після смерті батьків Олімпіада стала спадкоємицею великого багатства, яке вважала не своїм, а Божим, і роздавала щедрою рукою на потреби монастирів, церков та нужденних. При цьому свята проводила строге подвижницьке життя і по-всякому умертвляла свою плоть та підкоряла її духу.

Оскільки Олімпіада була молодою і гарною, імператор Феодосій Великий, що царював у 379 – 395 рр., задумав видати її заміж за свого родича Єлпідія. Свята ж, не дивлячись на погрози з боку імператора, не погоджувалася вступити в шлюб і, зрештою, за царським наказом була позбавлена свого майна до 30-річного віку. Крім того, її забороняли спілкуватися зі святителями та відвідувати Богослужіння, аби вона з туги погодилася на заміжжя.

Через деякий час Олімпіада написала листа Феодосію, в якому говорила про те, як він милостиво вчинив з нею, бо позбавив її турбот про багатство. Також свята сказала імператору, що він зробить їй ще більше благодіяння, якщо повелить роздати її статки церквам та бідним, аби вона могла уникнути мирської слави, коли буде роздавати його сама. Після цього цар дозволив святій самій розпоряджатися своїм майном.

За цнотливе та доброчесне життя Константинопольський патріарх Нектарій (381 – 397 рр.) призначив Олімпіаду диякониссою. Обов’язком ж дияконисс було приготування жінок до Святого Хрещення та допомога під час нього священику, відвідування жінок у хворобі та нещасті, стеження за належною поведінкою жінок та дітей у храмі.

Олімпіада проводила таке богоугодне та непорочне життя, що навіть вороги не мали в чому її докорити. Ворогами ж святої були вороги Іоанна Златоутого, який був наступником Нектарія.

Так, Олександрійський патріарх Феофіл гнівався на Олімпіаду та зводив на неї наклепи за те, що вона прийняла в своєму домі монахів, яких він несправедливо вигнав з єгипетської пустині. Свята ж гостинно приймала і святителів, і монахів, і простих та бідних людей. До того ж і сам Феофіл не раз користувався її гостинністю.

Олімпіада роздавала їжу та одяг убогим, доглядала хворих та усіма покинутих людей. Все своє життя вона присвятила служінню Богу та ближнім. За це Іоанн Златоустий поважав її та любив духовною любов’ю.

Коли святителя Іоанна засудили до заслання, він покликав Олімпіаду з диякониссами Пентадією, Проклією та Сальвіною і повелів їм не покидати церкву через його наступника, а покорятися йому, бо церква не може бути без єпископа. Також святитель просив їх молитися за нього.

Після вигнання Іоанна Златоустого сталася пожежа в соборній церкві. Разом з іншими прихильниками святого на суд була викликана й Олімпіада. Проти неї висунули несправедливе звинувачення і засудили до сплати великої кількості золота за підпал храму.

Потім святу заслали в Нікомидію, де вона тривалий час була ув’язнена, зазнала багато горя і, зрештою, скінчалася. Її кончина наступила близько 409 року.

Перед своїм погребінням Олімпіада явилася єпископу Нікомидії і повеліла кинути її тіло в дерев’яному ящику в море, щоб воно було поховане на тому місці, куди його винесе хвилями. Він послухався повеління святої, і її чесне тіло опинилося на суші в місцевості Врохті поблизу Константинополя. Місцеві жителі мали щодо мощей святої божественне одкровення і з честю прийняли та поховали їх у церкві Апостола Фоми.

Через багато років варвари спалили церкву, а уцілілі останки Олімпіади кинули в море. Чудесним чином з них стала текти кров, і віруючі забрали їх з води. Про це дізнався Константинопольський патріарх Сергій (610 – 638 рр.) і повелів священику Іоанну перенести мощі у Царгород. Коли ж той взяв чесне тіло святої, з нього витекло багато крові. Тоді мощі Олімпіади були покладені в заснованому нею у Царгороді дівочому монастирі і стали подавати чудесну допомогу тим, хто з вірою звертався до святої.

Добавить комментарий