Чому нас вчить історія праведної Анни, матері Богородиці

Горе, надія, терпіння, молитва, чудо – ось про що ми маємо пам’ятати в День успіння праведної Анни, матері Богородиці, яке Церква згадує 7 серпня.

До самої старості подружжя не могло мати дітей, але попри глузування та насмішки оточуючих, залишалось вірним Богу, і диво – народження Богородиці – здійснилось!

В той час бездітність вважалася ганьбою. Але Іоакіма та Анни ніколи не нарікали, і тільки гаряче молилися Богу, смиренно сподіваючись на Його Волю.

Одного разу, під час великого свята, дари, які праведний Іоаким взяв до Єрусалиму для принесення їх Богу, не були прийняті священиком Рувимом, який вважав, що бездітний чоловік не може приносити жертву Богу.

Це дуже засмутило старця, і він, вважаючи себе самим грішним з людей, вирішив не повертатися додому, а оселитися на самоті в пустельному місці. Його праведна дружина Анна, дізнавшись, якого приниження зазнав її чоловік, стала в пості і молитві скорботно просити Бога про дарування їй дитини.

У пустельній самотності про те ж просив Бога і праведний Іоаким. І молитва святого подружжя була почута — їм обом Ангел сповістив про те, що народиться у них Донька, яку благословить весь рід людський.

За велінням Ангела, праведні Іоаким і Анна зустрілися в Єрусалимі, де, за обітницею Божою, у них і народилася Дочка, названа Марією.

Святий Іоаким помер через кілька років по введенні в храм Благословенною своєї Дочки, в 80-річному віці. Свята Анна померла у віці 70-ти років, через два роки після нього, провівши свої останні роки при храмі, поряд з Дочкою.

Імператор Юстиніан II оновив храм на честь Анни, бо праведна Анна явилась його вагітній дружині, тоді ж тіло її і покривало (мафорій) були перенесені до Константинополя.

Історія праведних Іоакіма та Анни підносить нам певний моральний урок: «Віруючий не буде осоромлений».

Як і у випадку з аналогічними старозавітними оповіданнями, мова йде про випробування віри. Про випробування сім’ї (і зокрема, праведної Анни), яка переживає горе через бездітність. Але при цьому в майбутніх батьків Пресвятої Богородиці продовжують жити віра, надія, терпіння, молитва.

Саме про це ми повинні згадувати в часи випробувань та скорботи, які зустрічаються на шляху кожного з нас.

Добавить комментарий