Любов об’єднує: що стоїть за цим лозунгом?

Сьогодні все частіше можна почути думку, мовляв, яка різниця, в яку церкву ходити, головне – мати любов в серці.

Часто теза про «любов в серці»  межує з іншою  тезою про «Бога в серці», яка автоматичне тягне за собою висновок: «Якщо Бог в серці, то для чого мені церква».

Ідучи рука об руку, екуменізм —  рух за зближення і об’єднання різних християнських конфесій — та безвір’я  становлять найбільшу небезпеку для сучасної людини.

Святі Отці не дарма говорили, що «диявол — це мавпа Бога». Не будучи в силах створити нічого самостійно, сатана лише «передражнює» божественний порядок речей, паразитуючи на благодатних енергіях, перекручуючи їх, намагаючись створити свій, «паралельний» світ, підлеглий законам пітьми і злоби.

Митрополит Іоанн Сничов (1927-1995) попереджав, що один з обманів екуменізму полягає в тому, що його моральною підставою є любов. Таким чином екуменісти намагаються знищити в релігійній області всі розбіжності і розділення, затвердити всюди мир і єднання.

Так, любов — перша і головна чеснота християнина. Апостол Павло виголошує:

Якщо я говорю мовами людськими й ангельськими, а любові не маю, то я — мідь дзвінка … І коли маю дар пророкувати, і знаю всі таємниці, і маю всяке пізнання і всю віру, щоб навіть гори переставляти, а любові не маю, — то я ніщо. І якщо я роздам усі маєтки свої і віддам своє тіло на спалення, та любові не маю, немає мені в тому ніякої користі »(1 Кор.13, 1-3).

Але любов ця, без якої неможливе саме існування світу, без якої втрачає сенс людське життя, є, перш за все, любов до Бога, до божественної істини і благодатних одкровень, які дозволяють людині перемогти гріх і здобути собі вічне і блаженне життя в обителях райських .

Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею своєю, і всією думкою твоєю: це є перша і найбільша заповідь» — повчав Христос Спаситель Своїх учнів (Мф.22, 37-38).

Така любов не терпить ніяких зазіхань на істини віри. Така любов безпощадно, до останньої краплі крові, до останнього подиху бореться з єресями, які посягають на чистоту Божественних заповідей. Така любов не допустить і думки про можливість зрівняти правдиву Церкву Христову з згубними єресями, сповнених згубних людських помилок. І ця любов не має нічого спільного з тими лукавими відмовками, які використовують екуменісти для прикриття своїх непорядних цілей.

Прикриваючись «благородною» метою «усунення міжрелігійної ворожнечі» і «возз’єднання віруючих в єдиній братній сім’ї», теоретики екуменізму забувають згадати про головне: про те, що в такому «возз’єднання» буде загублена найбільша коштовність — істина Закону Божого, поховані під вантажем людського лжемудрування.

Як і будь-яка брехня, екуменізм бреше, пропонуючи «братськи з’єднати» Істину з брехнею, лукаво роблячи вигляд, що не розуміє протиприродність такого з’єднання, сподіваючись, що люди, заворожені благородством гасел, не помітять страшної підміни.

Старець Паїсій Святогорець говорив: «Диявол закинув сітки, щоб зловити в них все людство. Багатих він хоче зловити масонством, бідних — комунізмом, а віруючих екуменізмом. Екуменізм, загальний ринок, одна велика держава, одна релігія, зшита за їх міркою — такі плани у цих дияволів».

Отож згадаймо апостола Павла:

Не Кланяйтеся під чуже ярмо з невірними; бо що спільного між праведністю та беззаконням. Що спільного у світла з темрявою? Яка згода між Христом і Веліаром? Або яка частка вірного з невірними? »(2 Кор.6, 14-15).

Добавить комментарий