Антоній Сурожський: «Сповідайся, ніби це твій передсмертний час»

Часто перед сповіддю ми розмірковуємо, чи варто говорити священнику про той чи інший гріх, які підібрати слова? Про те, як потрібно сповідатись Антоній, митрополит Сурожський, говорив наступне:

«Сповідайся, ніби це твій передсмертний час; сповідайся, немов це останній раз, коли на землі ти зможеш принести покаяння за все своє життя, перш ніж вступити у вічність і стати перед Божим судом, немов це — остання мить, коли ти можеш скинути з плечей тягар довгого життя неправди і гріха, щоб увійти вільним в Царство Боже.

Якби ми так думали про сповідь, якби ми ставали перед нею, знаючи — не тільки уявляючи, але твердо знаючи — що ми можемо в будь-яку годину, будь-якої миті померти, то ми не ставили б перед собою стільки дрібних, неважливих питань; наша сповідь тоді була б нещадно щирою і правдивою; вона була б прямою; ми не намагалися б обійти важкі, образливі для нас, принизливі слова; ми б їх вимовляли з усією різкістю правди.

Ми не замислювалися б над тим, що нам сказати або чого не говорити; ми говорили б все, що в нашій свідомості представляється неправдою, гріхом: все те, що робить мене недостойним мого людського звання, мого християнського імені. Не було б у нашому серці ніякого почуття, що треба себе вберегти від тих чи інших різких, нещадних слів; не ставили б ми питання, чи треба сказати те або інше, тому що ми знали б, з чим можна увійти у вічність, а з чим у вічність не можна увійти …

Ось як ми повинні сповідатися; і це просто, це страшно просто; але ми цього не робимо, тому що боїмося цієї нещадної, простої прямоти перед Богом і перед людьми».

Добавить комментарий