Протоієрей Миколай Данилевич: «Дуже небезпечно робити чужими мільйони віруючих» (Відео)

Заступник Голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ протоієрей Миколай Данилевич прокоментував заяви т.зв. «УПЦ Київського патріархату» про зміну назви Української Православної Церкви та скликання т.зв. «Об’єднавчого собору».

Дуже небезпечно для держави йти на поводу в ідеології т.зв. «УПЦ Київського патріархату» і робити чужими мільйони віруючих, які належать до канонічної Української Православної Церкви».

Про це йдеться на сайті інформаційно-просвітницького відділу УПЦ.

— Юридичну назву релігійної організації не може змінювати будь-хто без бажання самої юридичної особи. Є таке поняття, як «принцип автономності релігійних організацій».

УПЦ була створена єпископатом і духовенством в 1991 році шляхом реорганізації Українського Екзархату Руської Православної Церкви, який діяв на території України в радянські часи, в Українську Православну Церкву — в той момент, як Україна стала незалежною. Відповідно саме тому Філарет, який тоді відійшов від нашої Церкви, вимушений був утворити організацію не з такою ж назвою, як УПЦ, через що він створив «УПЦ Київського патріархату».

Ми знаємо, що, за законодавством нашої країни, не можна дублювати юридичну назву чи змінити її. Я, наприклад, не можу зареєструвати компанію «Coca Cola» чи компанію «Roshen». Так само і в нашому випадку — неможливо силоміць змінити назву нашої Церкви. Які б закони не приймали, вони не матимуть сили, тому що будь-який Апеляційний суд, я вже не говорю про Європейський суд, відмінить таке рішення. Тому ці намагання забрати в нас назву є чистої води рейдерством.

Що таке «рейдерство», ми всі знаємо. Це є, по-перше, захоплення майна, по-друге, зміна назви, і зміна керівництва — по-третє. Тому те, що зараз Філарет і всі, хто навколо нього, хочуть зробити, вони вже намагалися вчинити в 1992 році. Це була афера Філарета і тодішньої влади, коли вони провели так званий «Об’єднавчий собор» і ліквідували Статут УАПЦ, яка на той час вже існувала, — і створили «УПЦ Київського патріархату». Як би вони могли змінити назву на «Українська Православна Церква», вони б це зробили вже тоді. Але не могли це зробити з тієї ж причини — повторюсь, не можна дублювати назви, тому що Українська Православна Церква була, вона є і вона далі буде. Те, що хочуть зробити, те, про що нині заявляють, стара схема — це знову буде аферою Філарета за підтримки нинішньої політичної влади, якщо вона на це піде.

Тому всі юридичні аргументи не мають підстав. Це можливо зробити, але це буде незаконно. Рішення Верховної Ради України щодо цього питання також буде незаконним. Ми знаємо, що у Верховній Раді зареєстрований законопроект №5309, яким хочуть це здійснити, але воно успіху мати не буде і не набуде законності. Тобто фактично, знову-таки, мова йде про рейдерське захоплення Церкви, про намір рейдерського захоплення Церкви. Ось у чому головна проблема.

Але якщо вони — УПЦ КП, УАПЦ — хочуть стати Церквою, то нехай вертаються до нас, а не намагаються забрати назву Церкви. У Святому Письмі є такі слова: «хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злодій і розбійник» (Ін. 10: 1). Отаким чином вони роблять.

Тому ми не бачимо ніяких перспектив для цього. Натомість ми бачимо, що в історії таке вже було, нічого нового вони не придумали, Церкву вони не змогли зламати, тому що люди знають, де Церква, а де — не Церква. Відповідно — ми будемо проти таких дій, і називати нас «Російською Православною Церквою в Україні» — це не правильно, тому що наші віруючі — громадяни України. Звичайно, є національні меншини, які є парафіянами наших храмів, але ми є громадянами України, і наша Церква складається з громадян України. І дуже небезпечно для держави йти на поводу в ідеології так званого «Київського патріархату» і робити чужими мільйони віруючих, які належать до нашої Церкви.

На запитання, чи підтримує УПЦ т.зв. «Об’єднавчий собор», протоієрей Миколай Данилевич зазначив:

— Усе те, що відбувається в церковному середовищі України зараз, є неправильним. По-перше, це робиться з втручанням влади, по-друге, з грубим порушенням церковних правил і церковних канонів. Тому ми цього не підтримуємо і в можливому Об’єднавчому соборі, якщо такий буде, ми брати участі не будемо. А вже, до речі, було багато спроб і в УАПЦ, і в УПЦ КП об’єднатися, та ці спроби не увінчалися успіхом, тому ми скептично на все це дивимося. Є шлях повернення до Церкви. Ви відійшли від Церкви, говорячи світською мовою, ви є «церковними сепаратистами», будь ласка, поверніться до єдності з Церквою, тоді Церква буде єдиною.

Сам Філарет, який до 1992 року був головою нашої Церкви, поки не пішов у розкол, це прекрасно розумів. Пішов у розкол, а тепер, як говориться в Євангелії, хоче не через двері увійти до «овечої кошари», тобто у Церкву, а пролізти «чорним ходом». Для України дуже зрозуміле зараз це слово, і це — рейдерство.

Ми на це не підемо!

Ми не підтримуємо всі процеси, які зараз відбуваються. Не тому, що ми не хочемо, бо ми, мовляв, «за Москву» чи «проти Москви», а тому, що це суперечить церковним правилам. Ми бачимо, що дії Константинопольського Патріархату вже привели до припинення євхаристичного спілкування з Руською Православною Церквою, більше того, Помісні Православні Церкви стурбовані через ці проблеми і дії Константинополя. Ми не бачимо, що ці дії Константинополя, у зв’язці з нашою державою і нашими розкольниками, скажемо так, «церковними сепаратистами», приведуть до якогось позитивного результату.

Якщо б хотіли справді церковної єдності, то потрібно було робити все по-іншому — шляхом діалогу з нашою Церквою, з Блаженнішим Митрополитом Онуфрієм. Не в односторонньому порядку, відкликаючи документи 300-літньої давнини, надсилаючи самостійно, вперто своїх екзархів, нав’язуючи нам якісь свої бачення, а шляхом діалогу і шляхом соборного рішення. На жаль, Константинополь став, фактично, на шлях розколу, на шлях розділення і створив ті проблеми, які ми маємо. Та ми маємо надію, що це буде вирішено якось, можливо в перспективі — найближчій чи майбутній. Але, повторюсь, ті дії, які зараз відбуваються, приведуть лише до негативних результатів. Тому що нині вже відчувається розділення.

Тому всі ці заяви — популістські, а ці намагання, повторюсь, є рейдерським захопленням Церкви. Є Європейська конвенція з прав людини, де чітко окреслені всі ці моменти, тому ідея, що була озвучена під час прес-конференції Євстратієм Зорею, не витримує жодної критики ні перед Законами України, ні перед Європейським правом, ні перед Конвенцією з прав людини ЄС.

Добавить комментарий