Ми всіх приймаємо: заступник ігумена Свято-Пантелеімонівського монастиря розповів про ситуацію на Афоні

Ієродиякон Філософ, другий епітроп (заступник ігумена) Свято-Пантелеімонівського монастиря на Святій Горі Афон розповів, чи змінилася позиція монастирів щодо приймання паломників після розриву євхаристійного спілкування РПЦ із Константинополем.

«Число паломників не зменшується, а зростає. […] Взагалі, вересень і жовтень — найсприятливіший час для паломництва. Приїжджають звідусіль… І миряни приїжджають, і священики, і архієреї. Ніяких обмежень із нашого боку немає — ми всіх приймаємо: це ж Афон. Ніхто не забороняв монастирям приймати паломників […] — ані Священний кінот Святої Гори, ані Вселенський патріархат», — розповів ієродиякон Філософ.

Він сказав, що встигають зробити паломники під час перебування в монастирі.

«Паломники зазвичай приїжджають вдень, залишаються в монастирі на одну ніч, а вранці йдуть в інший монастир. За час свого добового перебування в монастирі паломник багато чого може встигнути: взяти участь у добовому колі монастирських богослужінь, сповідатися у досвідчених духівників, причаститися Святих Христових Таїн. Увечері і вранці паломника нагодують, він зможе повноцінно відпочити в монастирському архондарику (готелі).

Після ранкового богослужіння у паломника є можливість поклонитися святиням, які перебувають у монастирі (в тому числі чесній главі святого великомученика і цілителя Пантелеімона), залишити поминальні записки, відвідати пам’ятки монастиря й монастирську крамницю. Паломнику діамонітіріон видається на три доби, щоб він міг за цей час побувати в різних монастирях», — підкреслив другий епітроп Свято-Пантелеімонівського монастиря.

Він прокоментував церковну ситуацію в Україні.

«Ми, афонські монахи, з великою скорботою ставимося до тих подій, які відбуваються в Україні, бо там живуть наші брати. Ми багатьох знаємо, оскільки вони часто бувають на Афоні. У нас з Українською Церквою, яку очолює Блаженніший Митрополит Онуфрій, завжди були і до сих пір зберігаються теплі братерські відносини. І для нас дуже сумно, що в Україні існує ось такий розрив між православними. Ми молимося щодня про об’єднання всіх, і це наш обов’язок. Монашество поза політикою, це треба розуміти. Адже якщо ченці братимуть участь у політичних розборках, хто ж буде молитися за світ? Так давайте робити кожен свою роботу: ченці — молитися, а політики — управляти», — сказав ієродиякон Філософ.

Добавить комментарий