Подружжя під стінами абортивної клініки: «Ми приймемо твою дитину»

Після того як пара Лізель і Вільям побачили відео з прихованих камер, на яких співробітник клініки абортів розповів, що відбувається з дитиною під час аборту, вони замислились, що можуть зробити, щоб врятувати бодай одне життя. Нарешті вони знайшли відповідь …

Подружжя наштовхнулась на фото ще однієї пари Ніколь та Кевіна, які під сильним враженням від того ж відео пішли з плакатом під стіни клініки, де робили аборти. На плакаті було написано: «Бог любить тебе і твою дитину. Підійди і поговори з нами».

Ліза і Вільям вирішили діяти за зразком. І хоча мали уже свою дворічну доньку, вирішили, що готові полюбити ще одну дитину. Зголосились долучитись до бази родин, які готові всиновити дитину, пройшли потрібні процедури і офіційно могли бути названими батьками.

Сім наступних місяців пара бодай раз в тиждень приходила під вікна клініки. Вони мали завжди із собою плакат «Бог любить тебе і твою дитину. Ми приймемо твою дитину».  Часто брали зі собою свою донечку, щоб легше було достукатись до сердець жінок.

Зрештою, цей день настав. Одного разу жінка, яка йшла до клініки, зупинилась, щоби поділитись своєю історією. Вона розповіла, що дуже боїться і не хоче робити аборту, але рідні наполягають, а вона не бачить іншого виходу.

«Ми шукали її, а вона шукала нас. Це було чітко сплановано Богом», – каже Вільям.

Після розмови жінка вирішила, що народить дитя і віддасть його подружжю. Жінка не мала можливостей виховати дитину, але її життя вважала великим дарунком.

«Дякуємо Богові за відвагу цієї жінки», – говорить Вільям.

За кілька місяців на світ з’явилась маленька Сесилія. Вільям і Ліза одразу ж неймовірно полюбили її і навіть не хотіли думати, як могло би скластися життя крихітки, якби вони не прийшли того дня до клініки.

Те, що вони зробили, подружжя вважає зрозумілим виявом своєї християнської позиції.

«Ми були глибоко вражені, коли читали про перших християн, які героїчно рятували немовлят, вбивство яких було узаконене у Римській імперії. Небажану дитину просто залишали за мурами міста на вірну смерть. Християни прислухались до дитячого плачу, забирали дітей і виховували їх як своїх. Опіка над сиротами – безумовний обов’язок християнина».

Добавить комментарий