Як диявол впливає на душу людини? Чи може він діяти без Божої Волі?

Часто доводиться чути таку думку, що диявол може діяти без волі Божої. Але нам добре відомо, що диявол нічого не може сам по собі творити. Тільки Бог може все творити. То як же диявол діє на душу людини: по волі Божій і чому Господь попускає?

Ісаак Сирін говорив з цього приводу:

«Жодна істота не може доторкнутися до людини — ні звірі, ні люди, ні біси — ніхто не може доторкнутися до людини без благої волі Божої!»

Згадайте книгу Іова: сатана прийшов до Бога і став просити … Чуєте? Просити! Ніхто не може доторкнутися до людини без волі Божої! А воля Божа, дійсно, завжди спрямована на користь людині.

Коли ж біс може доторкнутися до нас по волі Божій? Коли ми самі подаємо йому — цього кошлатому, рогатому і з копитами — руку. Тобто — коли ми грішимо з власної волі.

Наприклад, лежить якийсь спокусливий папірець, і я можу зараз його не вкрасти. Тобто наді мною зараз немає ніякого насильства (не в сенсі людей, а самого почуття) — я можу взяти, а можу не взяти. І ось коли я вільний, але грішу — ось тоді я подаю руку: «Доброго дня, пане бісе! Я — твій друг!».

Дуже небезпечні ці довільні гріхи. Коли мені приходить брудна думка, і я відчуваю, що вона мене ще не захопила анітрохи, і я можу абсолютно спокійно від неї звільнитися — ой як треба ловити цей момент! І не давати руку тим, хто мені нашіптує всяку всячину.

Виявляється — ніхто не може доторкнутися до мене! Ніяке створіння, в тому числі і біси, а не тільки люди — не можуть до мене доторкнутися без волі Божої. А воля Божа тільки тоді попускає йому, коли ми самі: «А ось я хочу!» — і починаємо робити.

Сів за стіл — спробуй не об’їстися. Але закінчується тим, що мене вже несуть на носилках … Тобто бувають ситуації, коли я не можу з собою впоратися — настільки мене тягне. Гріх? Так! Але навіть тут рана не такої сили, як та, коли я сам лізу, коли я сам роблю, будучи ще не підкорений цією пристрастю — тоді дійсно я цим довільним гріхом з’єднуюся з духами злоби.

Антоній Великий пише, що такими довільними гріхами ми єднаємося з духами злоби. Причому, він називає їх навіть не духами злоби, а демонами-мучителями. Ось коли починаються їх дії!

Якщо ми часто, в одному і тому ж, вільно повторюємо, спокійно порушуємо, вільно грішимо — то, врешті-решт, цей демон-мучитель набуває над нами владу.

Спочатку випив чарку, дві … Спокійно випив, хоча, здається, і не потрібно … Але далі — раз напився, десятий раз напився, а потім вже говорять: алкоголік! І все розвалюється: ні особистого життя, ні роботи, ні будинку, ні здоров’я — нічого!

Ось коли ми потрапляємо в руки демонів-мучителів. Коли ж ми все-таки намагаємося не порушувати, боремося з гріхом, коли ми каємося — ніхто до нас не доторкнеться! Ніякі демони, ніякі чаклуни самі по собі не можуть доторкнутися! Якщо тільки я сам довільно НЕ віддамся цьому …

З лекцій Олексія Осипова

 

Добавить комментарий