4 поради, як виховувати дитину, якщо один із батьків невіруючий

У сім’ї, де один з батьків невіруючий, дитина опиняється перед вибором, що приймати: легшу позицію невіруючого або  позицію віруючого, яка вимагає праці? Але не можна сказати, що мова йде саме про вільний вибір. Адже дитина, згідно природній властивості людської натури, швидше за все, буде тягнутися до легкого.

Чи потрібно наполягати в такій ситуації на залученні дитини до Церкви?

Священик Костянтин Пархоменко вважає, що залучати дитину до віри з дитинства потрібно. Щоб у дитини був саме вільний вибір, вона повинна бути знайомою з життям віруючих людей досить глибоко.

Найгірший варіант — коли один із подружжя не просто не ходить до Церкви, а налаштований по відношенню до неї агресивно. Тоді на цій підставі постійно будуть відбуватись відверті або неявні битви між подружжям.

Що конкретно можна порадити віруючій половинці? (Невіруючим може бути будь-хто з подружжя, як тато, так і мама, але для прикладу візьмемо більш поширену ситуацію: невіруючого батька).

1. Подружжя повинно серйозно домовитися про те, що ніяких насмішок над вірою допускатися в сім’ї не буде.

Ніколи тато не повинен іронізувати над тим, що мама постить, хреститься, ходить в храм. Віруючі ж не сміються над невіруючими, не називають їх «тупими безбожниками», хоча Святе Письмо дає нам такі підстави — «Безумний говорить у серці своєму: немає Бога» (Пс.13: 1).

В будь-якій сім’ї повинна бути взаємоповага і доброзичливість. Миритися з хамством не можна.

2. Батько не повинен перешкоджати мамі водити дітей у храм.

Найкраща форма відвідування храму — раз в тиждень. Якщо у мами маленькі діти, не обов’язково приходити на всю Літургію, можна прийти до Євхаристійного канону (до Херувимської). Причастившись, можна не залишатися на проповідь, молебні, а йти додому. Тобто аргументи тата, що «в єдиний день, коли він може побути з дітьми, дружина його позбавляє спілкування з ними …» не працюють. Мама «позбавляє» тата максимум на 2 години спілкування (дорога до храму і час, проведений в храмі).

(Зрозуміло, що посилання на брак часу для спілкування з дітьми — просто зручний аргумент. Пообіцявши татові дати можливість провести весь день з дітьми, подивіться на вираз його обличчя).

3. Якщо тато має чітку атеїстичну позицію (надзвичайно рідкісна ситуація), мама повинна обговорити з ним, що ніяких насмішок над вірою він собі не дозволить. Але якщо тато хоче, він може з дітьми проводити бесіди, в яких буде розповідати про матеріалістичну модель світу.

Навряд чи тато буде це робити, але якщо і збереться (не на словах, а на ділі), треба проконтролювати, щоб в цих бесідах не було насмішок над вірою. Нехай тато розповідає про устрій світу з точки зору науки, це дитині буде тільки корисно. Мама-християнка повинна розуміти, що наукова картина світу ніяк не може спростовувати віру, основа якої лежить в іншій площині, не в сфері фізико-хімічних законів і астрономічних парадигм. Християнська релігія не заперечує наукових досягнень, навпаки, розглядає світ як велику книгу Одкровення, в якій написано про могутність і велич Бога. (Будь-якому християнину слід пам’ятати прекрасні слова М. Ломоносова з його статті «Явище Венери на Сонці»: «Творець дав нам дві книги: перша Книга — це Природа, і в ній Він відобразив Свою Велич, друга Книга — Біблія, в ній Він висловив свою волю».)

4. Приклад доброзичливої дружини-християнки, не скандальної, мудрої, люблячої … найкраще «працює» в напрямку того, щоб і чоловік християнки став терпимо ставитися до віри.

Майже десять років тому я взяв участь в підготовці невеликої книжечки з характерною назвою: «Як жити з невіруючим чоловіком?» Книга складалася з сумних історій християн, де друга половина подружжя була невіруючою. Я давав якісь поради, розбирав позиції подружжя. І ось пройшли роки, і я, знаючи авторів листів, що увійшли до книги, спостерігав життя їхніх сімей. Я був приємно здивований, коли з роками невіруючі чоловіки ставали віруючими. Через десять років майже в усіх сім’ях, звідки надходили листи: «що робити? .. як жити?» встановилися благодать і мир.

Але не просто так все це їм вдалось.

Добавить комментарий