11 лютого Церква відзначає день пам’яті святителів Герасима, Іони та Пітіріма

Святий Герасим був третім архіпастирем зирян та послідовником єпископа Стефана, просвітителя Пермі. Він зійшов на святительську кафедру після 1416 року, коли лише частина зирянського народу вірувала в Істинного Бога.

В цей час зиряни страждали від набігів новгородців та язичників-вогулів. Добрий пастир словесного Христового стада неодноразово входив у володіння останніх, щоб вмовити їх припинити кривдити християн. В 1441 році під час однієї з таких мандрівок єпископ Герасим був убитий своїм слугою-вогулом. Тіло святителя Божого поховали у Благовіщенському храмі села Усть-Вимь, поблизу міста Яренська, на річці Вичегді.

Після святого Герасима Пермським архіпастирем був обраний настоятель Чудового монастиря архімандрит Пітірім. За його святительського служіння вогули продовжували нападати на зирян. Тому Пітірім також захищав скривджених і в 1447 році у Москві особисто просив допомоги для своєї пастви у Великого князя.

Не дивлячись на небезпеку, святий часто здійснював далекі подорожі, щоб наставити на путь спасіння язичників-вогулів. Труди святителя Пітіріма не були марними, і він навернув до Христа багатьох невірних, що проживали на берегах приток ріки Печори. Це розгнівило вождя цього народу Асику, що і раніше ворогував проти святого. Тому, коли єпископ Пітірім освячував воду на мисі, утвореному злиттям рік Ваги і Вичегди, Асика убив його.

40 днів тіло святителя лежало без погребіння на місці кончини і, хоча була спекотна пора року, анітрохи не стліло. Після цього воно було поховане у Благовіщенському кафедральному соборі поряд з мощами єпископа Герасима. Скінчався ж Пітірім 19 серпня 1455 або 1456 року. Він відомий як укладач житія митрополита Московського Олексія. Крім того Пітірім склав канон на знайдення мощей цього святого.

Наступником Пітіріма на Пермській кафедрі став єпископ Іона, який навернув до істинної віри решту місцевих язичників. Він руйнував ідолів, зводив Божі храми, а при них будував училища. Чесна кончина святителя Іони наступила 6 червня 1470 року.

Останки святителів Герасима, Пітіріма та Іони декілька століть пролежали під спудом Благовіщенського собору. Над їхньою гробницею знаходилася ікона в срібному окладі, на якій святителі зображувалися в повний ріст. В 1607 році угодники Божі були прославлені в лику святих, на місцевому ж рівні їх шанували значно раніше.

В 1936 році Благовіщенський собор був підірваний, і місце поховання святих півстоліття перебувало у запустінні. В 1995 – 1996 рр. до святкування 600-річчя кончини святого Стефана Пермського тут була збудована каплиця.

Добавить комментарий