Зневіра, відчай – це гріх чи недуга?

Зневіра або, як її ще називають у світі, депресія, є дуже поширеним сьогодні гріхом і гарною підмогою для багатьох фармацевтичних фабрик. Тільки на території США щодня з’їдаються тонни антидепресантів, але при цьому зневіра в суспільстві аж ніяк не зменшується. І більше того, Господь говорив, що в кінці світу люди будуть перебувати у тяжкому очікуванні того, що насувається на Всесвіт. Однією з ознак кінця часів буде саме посилення цієї згубної пристрасті.

Перший вид зневіри — це «смуток псалмоспівців», який виникає від того, що грішники процвітають, а деякі праведники починають спокушатися. І другий вид — це «смуток відступників», людей, що живуть неправедно, грішних людей, яких Бог кидає в темряву, — їх теж охоплює зневіра.

Але корінь обох видів зневіри один і той же: людина не бачить Бога, не довіряє Йому до кінця, не бачить Його задумів і тому впадає в зневіру. Господь людям дав заповідь «молитися і не занепадати духом» (Лк. 18: 1) і розповів таку притчу про неправедного суддю:

«В одному місті був суддя, який Бога не боявся і людей не соромився. У тому ж місті вдова жила, і коли вона приходила до нього, говорила: Оборони мене від суперника мого. Але він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: «Хоч і Бога я не боюся і людей не соромлюся, але, як ця вдова не дає мені спокою, захищу її, щоб вона не приходила більше докучати мені».

І сказав Господь: «Чуєте, що говорить суддя цей неправедний? Бог чи не візьме обраних Своїх, що звертаються до Нього вдень і вночі, хоч і бариться Він щодо них? Кажу вам, що Він їм незабаром подасть» (Лк. 18: 2-8).

Часто зневіра виникає через думки, що Бог людям повинен відразу допомагати, негайно. Але Господь так робить не завжди, і Він хоче, щоб людина трішки потрудилась заради Нього. Часто люди до Бога звертаються як до «швидкої допомоги»: допоміг — і до побачення! Господь не говорив «тільки постукайте, і Я відкрию», Він сказав: «стукайте, і відчинять вам» (Мф. 7: 7; див. Також Лк. 11: 9).

Зневіра породжує інші гріхи

Зневіра, з одного боку, породжує відчай, а з іншого — лінь, тому святі отці завжди розглядали гріх зневіри нерозривно з відчаєм і лінню. Іоанн Ліствичник пише, що смуток часто походить від багатослів’я:

«Зневіра часто буває одним з видів, першим породженням багатослів’я… ».

Депрессія, відчай і зневіра — це професійні захворювання клоунів, саме тому, що вони безперервно жартують і спустошують себе. Вони позбавляють себе духовної теплоти. Іоанн Касіян Римлянин говорив так:

«Хіба можна натопити лазню з відкритими дверима? Так і не можна стяжати Духа Святого в душі, яка постійно вдається до багатослівності».

Коли людина надмірно поговорить, відразу нападає на неї туга і печаль. Зневіра — це смерть душі, коли з неї витікає життєва сила, і багатослівність в цьому допомагає смутку. Слова розради, лагідності, проповіді, миротворчості, навпаки, додають людині сил, а постійне марнослів’я спустошує.

З бесід ієрея Данила Сисоєва «Бесіди про пристрасті»

Добавить комментарий