Коли виникло поняття «Православ’я»?

Поняття «православ’я» виникло в християнській Церкві фактично на зорі її існування. Слово «православ’я» (по-грецьки «ортодоксія») використовувалося для позначення правильного, схваленого соборним розумом Церкви віровчення.

«Православ’я» стало антонімом поняття «гетеродоксія» (інослав’я або невірне вчення). Термін «гетеродоксія» вживався по відношенню до богословських поглядів єретиків і тих богословів, погляди яких Церква визнавала неточними.

У християнській літературі поняття «православ’я» зустрічається вже в творах авторів II століття (наприклад, у Климента Олександрійського). Остаточна смислова фіксація «ортодоксії» відбулася в III столітті завдяки відомому історику Стародавньої Церкви Євсевію Кесарійському.

В офіційних документах «православ’я» вперше згадується в рамках діяльності IV Вселенського собору (451 рік). Широке вживання поняття «православ’я — ортодоксія» починається з часу правління імператора Юстиніана Великого, — воно служить для позначення богословських поглядів, які точно відповідають Святому Переданню Церкви.

Додатковий сенс термін «православ’я» отримав після відділення від Єдиної Церкви різних християнських спільнот, особливо Римської Церкви в 1054 р. З цього часу прикметник «православна» став використовуватися Східною Церквою для самоідентифікації і вказівки на відмінності з Церквою Римо-Католицької.

Добавить комментарий