Церква — це люди, які уклали завіт з Христом

Грецьке слово «екклесія», яке сьогодні перекладають як «церква», спочатку означало зібрання громадян античного поліса. Ідея виборності та винятковості тих, хто в ці збори входив, була співзвучна християнським уявленням про Церкву.

Уже старозавітні іудеї вірили, що Бог відкрився їх праотцям і уклав з ними Завіт, виділив їх з усіх інших народів. Пізніше християни вірили, що Бог став Людиною Ісусом Христом і оновив Завіт з людьми. Паралель з античним поняттям була пряма: в полісі екклесія — це не всі жителі, але тільки громадяни, в миру Церква — не всі, а тільки ті, хто уклав Завіт з Христом через хрещення.

Колись, на зорі існування світу, гріх прабатьків зруйнував їхні стосунки з Богом, і один з одним. Бог після того, як став людиною, стає підставою Нового Завіту, нових боголюдських відносин і дає людям можливість відновити правильні відносини з Собою і один з одним.

Вступаючи в цей Завіт, люди входять в такі відносини з Христом, що їхнє духовне життя стає спільним, вони стають Церквою. Більш того, єдність ця здійснюється не тільки на духовному рівні, а й на рівні фізичному — через Причастя або Євхаристію.

Відповідаючи на молитву священика і народу, Бог перетворює хліб і вино в Тіло і Кров Христа. Коли християни причащаються, вони з’єднуються з Христом, стають частиною Його Тіла.

Крім того, через Христа всі вони стають єдиними між собою. У давнину Церкву порівнювали з хлібом Євхаристії: як перемелені зерна стали одним хлібом, так і люди, які причастилися, об’єднуються в одне Тіло Христове.

Традиційно Церкву також порівнюють з Тілом Христа, в Якому кожна людина є самостійною живою клітиною. Як в будь-якому організмі клітина може народитися і померти, так і людина, як вільна і свідома особистість, може або увійти в спілкування з Христом, або відмовитися від нього.

Церква — це єдине Тіло Христове.

«Що означає  -«єдине Тіло»?» — запитує богомудрий Златоуст і відповідає: «Вірні з усіх кінців Всесвіту, які зараз живуть, і які жили, і які будуть жити. Також і ті, які до пришестя Христового догодили Богові – це єдине тіло».

Феофан Затворник так говорив про Церкву:

Слід розуміти, що Церква сповнена Небесних сил. Хто прийде у взаємодію з нею, той причаститься її сил. Вводять же у цю взаємодію різноманітні церковні молитви або молитовні чини. Через який чин не доторкнися до Церкви, ти торкнешся всієї її сили. А ось поза Церквою — що не роби, нічого виходити не буде».

Добавить комментарий