Іоанн Кронштадський: «Варто дивуватися маловір’ю і холодності християн до Христа»

Варто дивуватися маловір’ю і холодності християн до Христа, Життєдавця і Господа свого! Джерело безсмертя тече щодня: приготуйся, приходь і пий, тим більше що багато хворих і духом і тілом, часу вільного мають чимало, а багато і в неробстві проводять цей час.

І що ж бачимо?

Незважаючи на те, що всі відчуваємо на душі своїй тягар гріхів і пристрастей, свою провину, своє окаянство перед Богом, своє безсилля в боротьбі з пристрастями, ми все одно не приходимо до Господа, який пропонує Себе щодня в їжу вірним, і готовий явити будь-яку допомогу струдженим та обтяженим.

Що за неувага до найбільшої святині!

Господи, Життєдавче, Спасителю! До чого ми дожили?

Ти щодня виходиш на зустріч нам у воротах храму Свого, а ми відповідаємо Тобі байдужістю і навіть нехтуванням. Скільки ще будеш терпіти неправди наші, холодність нашу, бездушність нашу, гордість нашу?

Довготерпить, брати, Господь, не бажаючи, щоб хтось загинув на віки, але щоб усі прийшли до покаяння, щоб рано чи пізно отямились.

Так, більша частина християн холодно зустрічає Господа у храмі, в Його Святих Тайнах, рідко приступає до Святих Тайн. Хоч би в хворобі своїй або перед смертю своєю, як Симеон, бажали б з радістю підняти Господа і побачити Його Спасіння. Ні, багато бігають від Нього і в хворобі, і коли їм пропонують безсмертну їжу і напій як цілющі ліки. Вони відкладають Причастя до майбутнього часу, яким не можуть розпоряджатись напевно, тому що життя наше у владі Божій; багато хто має таємну думку, що причащаються нібито тільки перед смертю.

Христе Боже! Чи не сказав Ти Своїми пречистими устами, що Ти прийшов на землю для того, щоб люди мали життя, і з надлишком мали, а не для того, щоб губити їх?

«Бо Син Людський прийшов не губити душі людські, а спасати».

«Я прийшов для того, щоб мали життя і мали з надлишком».

Чи не часто Ти чудно зціляєш хвороби? Чи не завжди руйнуєш та очищаєш нас від гріхів? Доки ж ми будемо нерозумні, маловірні та сліпі?

Брати! Щоб зустріти нам радісно Господа в друге, славне Його пришестя, навчимося зустрічати Його тут… Будемо з великою вірою і серцем скорботним і смиренним приступати до Святої Чаші. Для тих, які звикли гідно зустрічати Його тут, в нинішньому часі, не страшно буде і Стрітення Його в друге і славне Його пришестя.

З проповіді Іоанна Кронштадського

Добавить комментарий