Проповідь Предстоятеля: Людина, яка краде і обманює, може вважати себе християнином, але це не так (ВІДЕО)

Блаженніший Митрополит Онуфрій у своїй проповіді в Неділю Хрестопоклонну пояснив, чому люди, які не дотримуються заповідей Господніх, не можуть називати себе християнами, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ.

«Що означає йти за Спасителем? — запитав Предстоятель. — Це означає виконувати ті заповіти,  які Господь нам подарував для нашої користі, для нашого спасіння».

Архіпастир наголосив, що тільки так ми слідуємо за Христом.

«Якщо ми не йдемо цим шляхом — нехтуємо заповідями, не виконуємо їх, то ми можемо вважати себе християнами, думати, що ми йдемо за Богом, але ми не йдемо за ним — ми йдемо в протилежний бік», — сказав він.

Його Блаженство нагадав слова Спасителя про те, що та людина, яка хоче зберегти свою душу, її втрачає, а хто втрачає душу свою заради Господа, знаходить її.

«Якщо людина вмирає для гріховного життя, вона знаходить свою душу для вічності. Коли ми, потураючи своїм пристрастям, своїм бажанням, своїм похотям, крадемо, обманюємо, грабуємо, проводимо розпусний спосіб життя, і при цьому думаємо, що цим продовжуємо своє життя, прикрашаємо його, зберігаємо його, то ми втрачаємо свою душу», — зазначив Блаженніший владика.

Митрополит Онуфрій нагадав, що найдорожче, що є в людини – це душа.

«Зібравши всі скарби світу, ми все-одно будемо перебувати в скорботі, зневірі, тому що душа живе не скарбами земними, а — словом Божим, — продовжив він, — якщо ми володіємо скарбами, а душу свою не збагачуємо Словом Божим, то ми нещасні люди».

По слову Архіпастиря, ніяке земне багатство не може задовольнити голод душі.

«Душа хоче духовної їжі, душа хоче слова Божого, молитви. Нехай Господь допомагає нам, дорогі брати і сестри, щоб ми взяли свій хрест і терпляче понесли його за Спасителем, намагаючись жити по Євангельським заповідям. І тоді ми поступово будемо вмирати для гріховного життя… Шлях гріховний широкий, але він такий убогий, одноманітний, все там штучне. Там немає натурального — того, що тішило б людину. А шлях духовного життя вузький, але цікавий, насичений змістом, він усіяний квітами Божої благодаті, тому не треба боятися цього вузького шляху. Треба виконувати заповіді Христові й усе у нас стане на свої місця».

Добавить комментарий