Чому ми завжди повинні говорити: «Слава Богу»?

Тому що, коли ми в будь-яких наших життєвих ситуаціях, навіть в самих безвихідних, на перший погляд, навіть стикаючись зі смертю, славимо Господа, тоді все сприймається інакше, все освячується, як співається в пасхальному каноні: «Нині все наповнилося світлом»,  все наповнюється світлом Божим.

Пам’ятаю, як старець Паїсій розповідав про свій досвід.

Під час перебування молодим монахом на Святій Горі випало йому пройти через безліч спокус і випробувань.

Коли його зустрічали інші отці, то запитували: «Як ся маєш, отець Паїсій?» Він їм розповідав, як сильно втомлюється, як непросто йому боротись і скільки мук він зазнає. І старець Паїсій зауважив, що коли так відповідав, то йому ставало ще гірше.

З того часу став він відповідати тільки:

«Слава Богу! У мене все добре! У мене все просто чудово! »— навіть коли йому було дуже важко.

Він говорив нам, що, просто вимовляючи ці слова, він уже отримував отрезвіння.

Коли людина перебуває в стані славослів’я Бога, коли вона за все дякує Господу, тоді все змінюється, причому змінюється саме по собі і навіть без участі Божественної благодаті, тут людина сама собі допомагає.

Митрополит Лимассольский Афанасій

Добавить комментарий