Миколай Данилевич: У хатах-храмах ми відчули особливу присутність Святого Духа

Церква – це не стільки матеріальні стіни, скільки люди, які вірять в Господа Ісуса Христа і мають священнослужителів, які ведуть своє преємство від апостолів.

Сьогодні в Україні Господь нам особливо показує, що таке Церква.

Про це у День Святої Трійці розповів протоієрей Миколай Данилевич на своїй сторінці у Facebook. Він нагадав, що це свято є Днем народження Церкви, тому що після сходження Святого Духа апостоли перестали боятися, вони отримали благодатну силу, дерзновення, сміливість проповідувати Євангеліє.

Зверніть увагу, що Дух Святий зійшов не на храм Єрусалимський, не на бездушні стіни, а на живих людей, на 12 апостолів, які були разом зібрані в Сіонській горниці. Іншими словами, апостоли перебували в якомусь помешканні, або говорячи сучасною мовою в якійсь квартирі в Єрусалимі, де знаходилися «страха ради иудейска». Вони боялися. Але коли Святий Дух зійшов на них, то вони перестали боятися й сміливо вийшли на проповідь.

Священик  особливо привітав ті церковні общини, які втратили храми, але продовжують служіння в сільських хатах та інших пристосованих приміщеннях.  З цього приводу Миколай Данилевич розповів, про візит архімандрита Нектарія з Кіпрської Православної Церкви, з яким вони  відвідали 12 таких громад в Західній Україні.

Ми служили та молилися в таких хатах-храмах, в таких «Сіонських горницях», і ми відчували велику благодать і особливу присутність Святого Духа там.

«Мені здається, що це сьогоднішнє свято ви – дорогі брати і сестри, головним чином з Західної України, але й не тільки, тобто всі, які молитеся в таких сільських хатинах, святкуєте і відчуваєте найбільше. Адже Дух Святий сходить на людей, Дух Святий не сходить на стіни. І ми відчували благодать Духа Святого, коли служили в хатині в с. Копитів, коли відвідували вас в селі Курозвани, Мнишин, П’ятигори, Розваж – це все на Рівненщині, коли були з вами в селах Нуйно, Брониця, Раків Ліс, коли молилися з вами в Матвіївцях, Дедеркалах, Людвищах, і в Розтоках, що на Тернопільщині.

Ми скрізь бачили у вас плоди Духа Святого «любов, радість, мир, довготерпіння, благість, милосердя, віру, кротість…» (Гал. 5:22), але й ми бачили вашу біль. Біль від несправедливості, біль від втрати храму, біль від пережитої вами агресії від ваших близьких та родичів, знайомих чи односельчан. Разом з тим, ми не бачили у вас злоби й агресії. Ви вчинили по-християнськи, відійшовши в сторону, і продовживши молитовне і літургічне життя в катакомбах, як перші християни.

Отець Нектарій, повертаючись до Києва, сказав по телефону своєму владиці:

«Владика, я пережив першохристиянські обставини й відчуття!».

І це прекрасно. Біль пройде, а плоди Духа залишаться. В якихось селах вам повернуть храми, а в якихось ні, на жаль. Десь вам прийдеться будувати нові храми, і ви це зробите з допомогою Божою.

Господь попустив вам ці випробування і ви повинні не лише думати про причини, аналізувати минуле, думати про те, чому так сталося. Але й про мету, про майбутнє. Тобто, а для чого це все сталося? До чого це все має привести? Яка мета, яка ціль всього цього? Що Господь вам і нам цим хоче сказати?

Іншими словами треба не стільки думати про причини, скільки про ціль, про майбутні результати. А вони вже є.

Ви стали великими духовними сім’ями, ви стали справжніми, а не формальними, братами і сестрами у Христі, ви допомагаєте одним одному в щоденному житті, ви зріднилися, ваші парафії стали «парафіями сімейного типу», як висловився один з ваших священиків.

Цього всього не було б, якби ви не пережили тих страждань, принижень та випробувань, які ви пережили. Знайте, що після Великої П’ятниці завжди буває Воскресіння, Пасха. А потім і П’ятидесятниця.

Зі святом всіх вас, наші дорогі страждаючі християни! З Днем народження Церкви Христової, Яку ви захищаєте і Якій ви зберігаєте вірність!»

Добавить комментарий