Молодість і свобода: чи можна бути незалежним без Бога

Слово «свобода» має широке визначення. У сучасному суспільстві воно тлумачиться як вседозволеність та дії лише за власними бажаннями.

Проте дії за власними бажаннями не завжди ознака вільного вибору. Чомусь молодь часто вважає, що свобода — це, якщо батьки, чи якісь старші люди нічого не забороняють: можна пити, гуляти до самого ранку і так далі.

Але тут і ховається пастка: спершу людина курить сигарети, тому що їй здається, що це її особистий вибір, прояв свободи. Але вже через деякий час вона стає залежною від куріння.

Тоді ви можете заперечити, що першу спробу все ж таки роблять з власної волі.

Давайте уявимо ситуацію: ви вперше берете в руки цигарку, які ваші думки? Я впевнена, що абсолютно у всіх була думка, що це не правильно і, можливо, не варто цього робити.

Підлітки часто обирають сигарету, бо на них дивляться друзі, які у разі відмови  будуть думати чи говорити, що вони боягузливі. Якщо це так, то вони залежні від думки оточующих.

Навіть якщо думка інших не важлива для вас, але ви все одно починаєте курити, тому що вам так хочеться, тоді, на жаль, ви все одно залежні… від своїх бажань.

Іісус Христос говорив : «Пізнайте істину, і вона звільнить вас».

Чому саме істина? Тому, що вона одна-єдина, не змінна ні за яких обставин, вона — не залежна.

Часто люди думають, що церква обмежує їхні інтереси, але це помилкове міркування. Бог створив людину вільною, з можливістю робити вибір. Ті хто служать Богу, роблять це вільно, незалежно від якихось установ чи правил. Не як раби, які бояться покарання, а як діти, які люблять свого батька.

Апостол Павло писав, що істині християни «не під законом, але під благодаттю» (рим. 6,14). Закон написаний для грішників, бо він змушує їх робити те, що праведні роблять під Божою благодаттю.

А якщо ви ступили на кривий шлях, то нечистий вас так просто не відпусть. Він утримує «своїх» людей брехнею, пустими обіцянками, а брехня не може бути свободою.

Святитель Тихон Задонський писав: «Свобода від гріхів є справжнім щастям християнина», і церква навпаки допомагає і вчить, як звільнитись від кайданів нечистого.

«Вільна та людина, котра не грішить. Якщо я схильний до гріха і до пороків, то, хоча і вважаю себе вільним, насправді я – раб гріха. Ми повинні свято берегти чистоту Православної віри й не міняти її ні на що — ні на багатство, ні на обіцяні свободи. Саме вона веде нас до справжньої свободи», — сказав Блаженніший митрополит Онуфрій.

Автор: Софія Смичок спеціально для Newod.com.ua

Добавить комментарий