Віра Полозкова: Любити – це долати пекло…

Відома поетеса Віра Полозкова, блогер, мати двох дітей, поділилась в Instagram роздумами з приводу того, що таке справжня любов і як діти змінюють наше розуміння цього почуття.

«Просто любити — це виявилося не обнімати, не задаровувати і навіть не оспівувати, як ти зазвичай робиш. Виявилося, це служити смиренно і долати пекло, яке розгорнулось табором у тебе всередині, щодня, з сьомої ранку.

Це слухати, а хіба ти вмієш слухати кого-небудь, крім цих хворих сирен у себе в голові. Це битися з гординею, зі своїм титановим перфекціонізмом, який замінив тобі базову довіру до світу і потоку подій, зі своєю лінню, зі своєю люттю — тому що коли ти в люті, всі бояться тебе, і це дуже зручно, але діти, коли ти кричиш, з переляку притискаються до тебе ж — помічала? Тому що більше немає до кого на цілому світі.

Любити — це робити все те, що ти ніколи не любила, висміювала: тому що тепер доведеться жити довго, а не як ми всі сподівалися в ранніх віршах. Тому що тепер вони дізнаються, що смішно, що красиво, а що погано, по твоєму виразу обличчя. Тому що брехати собі завжди відмінно виходило, але тепер є два найчистіших дзеркала, білі аркуші, які слідують за тобою невідступно, і вони ось уже не брешуть, в них видно все: і твоя безпорадність, і твоя слабкість, і твоя злопам’ятність. І те, скільки часу свого бідного життя ти витрачаєш на ось це своє нещастя.

Любити — виявилося важко працювати, виходити затемна і — без відмовок. Ти не просто не кожен день готова до цього, ти б і не починала, якби не ці уважні закохані очі. Взаємність-то, вона, бачиш, важче, ніж невзаємність — особливо така, неподільна. Там молишся про одну преміальну усмішку, а тут — виявитися гідною хоч десятої частини всієї цієї шквальної довіри і обожнювання. І того, як тебе прощають по-царськи: легко, щасливо, миттєво. Пробачила ти хоч кого-небудь так, чи здатна?

Давай, без дурнів, чи любила ти хоч кого-небудь до цього? Так, щоб прямо як душа — залишене нею тіло, споглядати всю свою ницість і безглуздість, і каятися, і кожен день починати роботу, яка ніколи не буде завершена?»

Добавить комментарий