14 жовтня Церква відзначає день пам’яті святого Романа Солодкоспівця

Преподобний Роман походив з Сирії. Він виховувався в сирійському місті Емесі, проводив цнотливе життя і догоджав Богу. Згодом святий був паламарем в одному з храмів Беріта (нині Бейрут), а пізніше, за царювання Анастасія І (491 – 518 рр.), прибув у Константинополь. Тут він служив при храмі Пресвятої Богородиці, збудованому Кіром, що спочатку був префектом столиці, а потім єпископом Смірнським. Преподобний віддавався посту та молитві, ревно подвизався, проводив ночі без сну.

Через деякий час Роман став виконувати обов’язки паламаря в соборі святої Софії (Премудрості Божої) – головному храмі Константинополя. Угодник Божий звершував численні добрі справи і своїм умом прагнув до Бога. Патріарх Євфимій (490 – 496 рр.) любив його і за ревне виконання послуху давав йому рівну з кліриками винагороду. Це викликало у кліриків ненависть до святого, і вони стали замишляти проти нього зле.

Одного разу в надвечір’я Різдва Христового, під час присутності у храмі царя, клірики схопили святого, витягнули на амвон і сказали йому співати разом з ними. Роман же був неграмотним, не розумів Писання, тому не міг виконати їхню вимогу. Після закінчення Богослужіння посоромлений і принижений преподобний впав перед іконою Божої Матері, став гірко плакати і молитися. Потім він повернувся додому, де не прийняв від печалі їжі і заснув.

В сонному видінні Роман побачив Пресвяту Богородицю, в руці Якої був книжний згорток. Божа Матір повеліла паламарю відкрити уста і з’їсти сувій. Коли Роман це зробив, то одразу прокинувся. Біля себе він нікого не побачив, але серце його сповнювала велика духовна радість. Коли преподобний став міркувати над тим, що побачив, то відчув, що розуміє писання і володіє такими знаннями, яких сам не міг би досягнути за багато років.

З радістю прийшов святий у храм на Всеношну. Коли настав час співати пісню в честь Різдва Христового, він піднявся на амвон і заспівав кондак, складений в його умі. Солодкий спів преподобного насолоджував слух, і всі вдумувалися в зміст пісні. Здивований Патріарх запитав у Романа, звідки дана йому така премудрість. Тоді святий повідав про чудо, що з ним сталося, і прославив Пречисту Діву Марію. Клірики, які скривдили угодника Божого, посоромилися, впали до його ніг і просили прощення. Патріарх же одразу хіротонізував святого у диякона. З уст преподобного потекла ріка премудрості.

Святий Роман вважається творцем кондаків та ікосів. Назва «кондак» походить від грецької назви того пергаментного згортка, який проковтнув святий. Кондаки – це короткі церковно-богослужбові пісні в честь Господніх та Богородичних свят, в честь святих і пам’ять померлих. Вони розкривають сутність того чи іншого свята. Святим Романом складено понад тисячу кондаків.

Ікоси преподобний співав вдома під час нічної молитви. За змістом вони схожі на кондаки і співаються з ними на один глас. Слово «ікос» перекладається з грецької мови як дім, покій. Ікос завжди слідує за кондаком і розширює останній.

В своїх піснепівах Церква називає святого Романа солов’єм божественних пісень, струною преславних слів Духа, свиріллю церковною тощо.

Преподобний провів праведне та богоугодне життя і відійшов до Господа. Його чесна кончина наступила вкінці V ст.

Добавить комментарий