17 жовтня Церква відзначає день пам’яті святого мученика Петра Капітолійського

Священномученик Петро народився в VІІ ст. у місті Капітолії, що знаходилося на шляху з Єрусалима у Дамаск. Він відрізнявся мудрістю і високими розумовими здібностями. Петро був одружений і мав трьох дітей. Згодом він залишив сімейне життя і прийняв чернечий постриг. Бострійський єпископ, всупереч волі святого, хіротонізував його в ієрея.

У 60-річному віці Петро тяжко занедужав. Він боявся померти від хвороби і не удостоїтися мученицького вінця. Тому угодник Божий зібрав іменитих мусульман і перед ними різко викрив іслам та сповідав християнську віру. Через деякий час всупереч очікуваному святий одужав і став ще більш ревно прагнути до мученицької кончини. Щоб досягнути жаданого кінця, він почав на вулицях та в громадських місцях засуджувати хибні погляди мусульман. Внаслідок цього капітолійські мусульмани донесли на Петра Омару, сину халіфа Валіда І, і невдовзі святий потрапив до темниці.

В той час трапилося захворіти халіфу, і він покликав до себе в Дамаск своїх дітей. Омар скористався нагодою і сповістив батьку про Петра. Тоді халіф зажадав, щоб священника негайно привели у палац. Віруючі Капітолії проводжали свого пастиря частину шляху до Дамаска.

Спочатку Петро представ перед Омаром, який сказав йому вибирати між життям та смертю. Своєю відповіддю святий показав, що прагне смерті, і Омар послав його до халіфа. Валід І сказав угоднику Божому, що він може вважати Іісуса Христа Богом, але не має називати Мухамеда батьком брехні. На слова халіфа Петро дав таку відповідь, що одразу був засуджений до жорстокої страти.

В січні 715 року угодника Божого привезли в Капітолію і привселюдно піддали катуванням. При цьому в перших рядах глядачів розмістили його дочку та сина. Спочатку священнику вирвали язик, а іншого дня відсікли стопу і кисть. В неділю, коли народу зібралося дуже багато, Петру відрізали другу стопу і другу кисть, після цього його осліпили і розіп’яли біля монастиря, де проживали його дочки. Священномученика тричі ударили списом, і він віддав Богу душу.

П’ять днів біля тіла Петра чатувала варта. Щоб віруючі не шанували останків святого, вони були спалені і кинуті в потік.

Добавить комментарий