14 листопада Церква відзначає пам’ять мученика Петра (Ігнатова)

Святий Петро був родом з села Андріївських Паліків Жиздринського повіту Калузької губернії. Він народився в 1904 році в селянській сім’ї. Освіту святий здобував у сільській школі. Дружиною Петра стала дівчина Анастасія, що проживала у тому ж селі. В 11-річному віці вона повністю осиротіла і почала сама заробляти собі на прожиття виконанням за наймом господарських робіт. Змалку дівиця відрізнялася релігійністю і часто відвідувала Богослужіння.

У 22-річному віці Петра мобілізували на строкову службу, і він 3 роки служив рядовим у військах ОДПУ. Тим часом його дружина поселилася в селі Кунцевому неподалік від Москви і стала працювати на фабриці ткалею.

З військової служби Петро приїхав до дружини. В 1933 році подружжя переїхало в Брянську область, де проживало декілька місяців. Після цього угодник Божий з дружиною повернулися в Кунцеве. Святий став сторожем на складі Мослегпрома, і сім’я поселилася в гуртожитку.

Допоки Петро служив у армії, Анастасія ще більше пройнялася любов’ю до Бога та Церкви і стала проводити подібне до чернечого життя. Петра здивувало благочестя дружини, і він сам потягнувся до духовного. Чоловік та дружина старалися заради спасіння душі догодити Богу. У них не було дітей, а були добрі справи, якими вони служили Господу і людям. Зовнішність Петра змінилася, і він став схожим на монаха. Духовним наставником подружжя був один з монахів, що проживали в Сергієвому Посаді.

Співробітники НКВС звернули увагу на Петра та Анастасію і вирішили їх арештувати. Оскільки не було підстави для арешту, вони стали викликати на допит людей, які знали подружжя. Власник квартири, у якій раніше проживали Петро та Анастасія, свідчив, що Ігнатові – віруючі люди, читають релігійні книги і належать до православної віри. Співробітник складу, де працював Петро, назвав себе православною людиною, і сказав, що вів розмови з Петром на релігійну тематику і особливо прив’язався до релігії після знайомства з Ігнатовими. Також він повідомив, що Петро говорив про утиски теперішньою владою православних і про те, що всяка влада від Бога і доводиться її терпіти. Начальник складу, де працював угодник Божий, сказав, що Ігнатові вороже ставляться до існуючого державного устрою і заходів радянської влади, часто відвідують Богослужіння, дотримуються релігійних обрядів; за своїми релігійними переконаннями Петро відмовляється входити до складу профспілки, ніколи не бриє бороду, вважає Православ’я єдиною правою вірою, утиски більшовиками Церкви називає великим гріхом, за що більшовикам доведеться відповідати на тому світі.

Після таких показань Петро та Анастасія були арештовані і ув’язнені в різних тюрмах Москви. Обом Ігнатовим приписали членство в секті «євангельських християн» та вербування у секту молоді. 19 листопада 1937 року Ігнатові були засуджені до 8-річного ув’язнення у виправно-трудовому таборі. Під час відбування строку ув’язнення Петро скінчався в місті Норільську і був похований в невідомій могилі. Смерть святого наступила 14 листопада 1941 року.

Добавить комментарий