3 грудня Церква відзначає день пам’яті святого мученика Олексія (Аманова)

Святий Олексій (Олексій Іванович Аманов) народився в 1870 році в місті Касимові Рязанської губернії в сім’ї псаломщика. Протягом двох років він здобував освіту в Рязанській Духовній семінарії. Коли Олексій одружився на Серафимі Андріївні Анохіній, то був хіротонізований в ієрея.

В 1914 – 1927 рр. угодник Божий звершував священницьке служіння в селі Баликах Почепського району Брянської області. Одного разу до отця Олексія приїхало декілька вершників. Вершники увійшли в дім святого і повеліли йому нікуди не відлучатися, бо через годину вони повернуться, щоб публічно розстріляти його. Коли батюшка почув це, то вийшов в сад і став молитися. Тим часом звістка про розстріл, що очікує священника, облетіла село. До будинку батюшки зібралися односельчани і не дали беззаконникам заподіяти святому зло.

З 1927 року отець Олексій перевівся в Московську єпархію. Він попросився служити в Зарайську, де проживали сестри його дружини. До 1930 року святий служив у храмі села Маслова, а з грудня 1930 року – в Спаському храмі Зарайська. В 1931 році угодник Божий удостоївся сану протоієрея. В 1935 році він став настоятелем Іллінської церкви, розташованій на околиці міста. Матушка регентувала.

Радянська влада обкладала церкву податками. Хоча дохід в храмі був незначний, з Божої милості податки вдавалося сплачувати вчасно.

Бувало сім’ї священника доводилося голодувати. Внуки батюшки Василь та Зоя, яким було відповідно 10 і 7 років, навесні збирали промерзлу і погнилу за зиму картоплю. Матушка Серафима готувала з неї деруни, які діти залюбки їли. Взимку для кози не вистачало сіна, і Василь із Зоєю збирали його в торговий день на базарній площі.

Отець Олексій не мав коня і за будь-якої погоди ходив на всі треби пішки, при цьому в нього була травмована нога. Ще під час служіння в Баликах лоша вдарило його копитом по коліну, внаслідок чого зламався колінний суглоб. В 1930-х рр. святий захворів на глаукому, і його ліве око стало майже незрячим.

Якось уночі в 1930 р. було проведене розкуркулювання господарства батюшки. До нього в дім увійшло декілька чоловік, які стали виносити речі. Маленька Зоя в той час спала на матрацику з пір’я. Від шуму дівчинка прокинулася. Тоді до Зої підійшла одна з жінок, що проводили розкуркулення, і висмикнула з під неї матрацик всупереч проханням матушки Серафими залишити його.

Часто до отця Олексія зверталися за порадою люди, і святий чим міг допомагав їм. За це він користувався повагою в народі.

В кінці 1930-х рр. відбулися масові арешти священства та закриття храмів. Знайшлися лжесвідки, які погодилися дати показання проти батюшки Олексія. В листопаді 1937 року за звинуваченням у контрреволюційній діяльності угодник Божий був арештований. Коли отець Олексій прощався з матушкою, то подякував їй за вірність і сказав, що піде шляхом Спасителя.

Спочатку батюшка перебував у в’язниці Коломенського району. Потім його перевели у Таганську тюрму Москви. Винним у висунутому звинуваченні святий себе не визнав.

29 листопада 1937 року отець Олексій був засуджений до страти. 3 грудня його розстріляли на полігоні Бутово під Москвою. Тіло святого почиває у невідомій спільній могилі.

Добавить комментарий