10 лютого Церква відзначає день пам’яті святого Феодосія Тотемського

Святий Феодосій походив з Вологди, де народився близько 1530 року. Батьки виховували його в благочесті та страху Божому. З їхньої волі святий одружився. У подружжя народилася єдина дочка.

Мирське життя не відволікало Феодосія від любові до Бога. Він ревно відвідував Богослужіння та віддавався молитві вдома, особливо у нічний час. Коли померли його батьки та дружина, угодник Божий доручив виховання дочки родичам і передав їм свої статки. Сам Феодосій постригся в монахи у Вологодській Спасо-Преображенській обителі преподобного Димитрія Прилуцького. Зі смиренням він носив воду, рубав дрова, молов борошно, випікав хліби.

Посланий ігуменом обителі в Тотьму преподобний наглядав за монастирськими солеварнями. Він був уважним до робітників і ставився до них лагідно та з милосердям. Мудре управління Феодосія сприяло отриманню високого доходу, чого не було раніше. Тоді жителі Тотьми почали селитися на новому місці, і святий задумав заснувати тут монастир.

Місцеве населення довідалося про це і стало приносити преподобному все необхідне для життя. На заснування обителі святий отримав царський дозвіл та благословіння архієпископа. Згідно з грамотою 1554 року монастир звільнявся від податей. В благословіння від Спасо-Прилуцького монастиря Феодосію була дарована ікона Богородиці, що нині називається Суморінською чудотворною. З допомогою довколишніх мешканців за рік були збудовані дерев’яна церква, трапеза, келії та інші будівлі.

Феодосій, що здобув у юному віці гарну освіту, дбав про духовну просвіту братії, для чого зібрав у монастирі велику бібліотеку. Він віддавався особливим подвигам, виснажував своє тіло веригами та волосяницею, під схимницьким головним убором носив залізну шапку.

В Тотемському окрузі святий відновив запустілу Єфремову пустинь і таким чином став настоятелем двох обителей. Він показував приклад братії неустанними трудами та молитвою.

Преподобний прозрів наближення своєї кончини і склав духовний заповіт. В ньому він звертав увагу на необхідність церковного поминання померлих.

Святий відійшов до Господа 28 січня 1568 року і після смерті прославився численними чудесами. В 1796 році були знайдені його нетлінні мощі, які почивають нині в соборі Різдва Христового у Тотьмі.

Добавить комментарий