31 березня Церква відзначає пам’ять мучениці Наталії (Бакланової)

Свята Наталія народилася в 1890 році в селі Шестовому Подольського повіту Московської губернії в селянській сім’ї Василія Бакланова. З 8-річного віку вона навчалася в школі, а після закінчення школи допомагала батькам господарювати.

В 1903 році свята стала послушницею в Новодівочому монастирі Москви. В 1918 році обитель була закрита. Наталія залишилася жити на її території, де келії перетворили в комунальні квартири. В цей час вона працювала прибиральницею.

Згодом розорений монастир довелося покинути, і угодниця Божа разом з послушницями Євдокією та Анастасією Прошкіними стала проживати в поселенні при станції Сходня поблизу Москви. Щоб заробити на прожиття, Наталія виконувала у різних людей господарські роботи. В 1931 році місцем роботи угодниці Божої став інститут Курортології у Москві, де вона прибирала.

В кінці листопада 1937 року Наталію арештували. Співробітники інституту сповістили, що вона відмовлялася від виконання громадських доручень, займалася лише технічною роботою, а до громадської роботи проявляла ворожість, на зібрання не ходила і мотивувала свою відсутність на них нестачею часу.

Свідком виступив і священник, який служив у місцевому храмі. Він сповістив, що монахиня Бакланова говорила, що нині все проти них спрямоване і їм не дають вільно вірувати в Бога, що в домі відпочинку нудьга – все пропаганда і пропаганда, безбожність, релігійних книжок немає. Також лжесвідок сказав, що подібні до цього розмови і невдоволення існуючим становищем він чув і від двох інших монашок.

На допиті у Наталії запитали про влаштування разом зі священником Маліновським та Анастасією і Євдокією Прошкіними зборищ, на яких вони обговорювали контрреволюційні питання, та про проведення ними спільної контрреволюційної діяльності. На це свята відповіла, що вони не обговорювали контрреволюційних питань і контрреволюційною діяльністю не займалися. Після цього Наталії сказали, що вона дає невірні показання. У висунутих звинуваченнях преподобномучениця винною себе не визнала.

На початку грудня 1937 року монахиня Наталія була засуджена до 8-річнорго ув’язнення у виправно-трудовому таборі і направлена в Сіблаг. У січні вона прибула в Маріїнськ. Табірні умови були надто тяжкими для святої, і вона захворіла. 31 березня 1938 року в лікарні табору Наталія спочила. Її тіло покоїться у невідомій могилі.

Добавить комментарий