6 квітня Церква відзначає пам’ять Захарії Печерського

Про преподобного Захарію Печерського відомо наступне.

Коли Києво-Печерським монастирем управляв ігумен Никон, двоє киян Сергій та Іоанн під час молитви перед чудотворною іконою Богородиці в Печерській церкві побачили, як від ікони йде сильне світло. Тоді вони, вражені чудом, уклали між собою духовне братерство.

Згодом Іоанн наблизився до смерті і доручив Сергію свого сина Захарію. При цьому він залишив у спадок сину 1000 гривень срібла і 100 гривень золота, які віддав на зберігання духовному брату до досягнення Захарією дорослого віку.

У 15-річному віці Захарія став просити у Сергія свій спадок. Той же сповістив юнаку, що батько йому нічого не залишив, а все роздав бідним. Юнак наполягав, щоб йому віддали половину аби хоча б третину залишеного батьком скарбу, але Сергій відмовився це зробити. Тоді Захарія сказав духовному брату свого батька, аби той поклявся у Печерській церкві перед чудотворним образом Богоматері, якщо він дійсно не взяв нічого із залишеного йому у спадок майна. Сергій дерзнув дати клятву перед чесною іконою Пресвятої Діви, після чого одразу був покараний. Він не зміг підійти до святині, аби поцілувати її, а при виході з храму раптом став кричати, щоб преподобні отці Антоній та Феодосій не веліли немилостивому Ангелу погубити його і молилися до Богородиці, аби Вона прогнала нечистих духів, яким його віддали. Разом з цим Іоанн повідав, де знаходиться Захарієв спадок.

Коли посланці повернулися із запечатаним ящиком і відкрили його, то в ньому знайшлося 2000 гривень срібла і 200 гривень золота, що вдвічі більше тієї суми, яку залишив Захарії батько. Юнак передав весь той скарб ігумену Іоанну, а сам прийняв чернечий постриг. Він віддавався строгим подвигам посту і не їв ні варених, ні печених страв. Їжею святого була невелика кількість зілля, яке він вживав після заходу сонця.

Господь наділив Захарію владою над нечистими духами, що боялися навіть імені святого. Часто преподобний удостоювався бачити Ангелів, з якими перебуває у Царстві Небесному вічно. Скінчався Захарія в Печерській обителі. Мощі угодника Божого почивають у Дальніх печерах.

Добавить комментарий