13 травня Церква відзначає пам’ять святителя Доната

Коли Римською імперією управляв благочестивий імператор Феодосій Великий (379 – 395 рр.), єпископом в місті Еврії, що знаходилося в древньому Епірі, був Донат. Господь надів святого Доната даром звершення чудес і владою над бісами.

Неподалік від міста у місцевості, названій Соріа, знаходилося джерело води. Кожен, хто пив воду з цього джерела, одразу помирав у тяжких муках. Про джерело стало відомо єпископу, і він направився до нього зі своїми кліриками. Поблизу того місця почувся сильний шум, і раптом із джерела вийшов величезний змій. Чудовисько хотіло вдарити хвостом по ногах мула, на якому їхав святитель. Єпископ Донат випередив змія і сам вдарив його по хребту батогом, яким поганяв мула. Від цього змій здохнув. Клірики та присутній народ розклали велике вогнище і спалили чудовисько, щоб його труп не розкладався. Потім святий Донат помолився Господу, благословив джерело і першим випив з нього води, при цьому він не зазнав ніякої шкоди. З того часу люди пили воду із джерела та славили Бога.

Якось єпископ Донат знаходився в одному кам’янистому та безводному місці. Люди, що були поряд з ним, відчували сильну спрагу. Тоді святитель власноруч викопав невеликий рів і звернувся з молитвою до Господа. Одразу по молитві святого витекло джерело води.

Одного разу через відсутність дощів почалася сильна засуха. Святитель Донат помолився Богу, і пройшов сильний дощ. Він напоїв землю, і люди зібрали щедрий урожай.

У дочку імператора Феодосія увійшов нечистий дух і причиняв їй тяжкі муки. Цар та цариця дуже печалилися через це. Якось їм стало відомо про святого Доната, що він звершує чудеса. В імператора з’явилася надія. Він скликав до себе всіх архієреїв Епіру і ласкаво прийняв їх. Феодосій Великий запитав у святителів, хто з них Донат, і йому вказали на святого. Тоді цар поцілував його та привів до цариці. Імператорське подружжя припало до ніг угодника Божого і попросило в нього допомоги для своєї нещасної дочки, до якої приводили і лікарів, і священників, але ніхто не зцілив її. В нагороду за зцілення батьки обіцяли святителю половину багатства царівни.

Коли святого привели до отроковиці, нечистий дух не витримав його присутності, закричав, кинув імператорську дочку на землю та вийшов з неї. Отроковиця зцілилася, і вдячні батьки запропонували святителю щедрі дари. Він відмовився від них і попросив лише одну ділянку землі у своїй єпархії для будівництва храму. Феодосій Великий задовольнив прохання святителя.

Під час перебування єпископа Доната в Константинополі скінчався один чоловік, який брав у борг в позикодавця 200 золотих монет. Коли померлого несли хоронити, позикодавець, що мав розписку позичальника, затримав процесію і не давав звершити погребіння, допоки йому не повернуть його гроші. Донат побачив те, що відбувається, і запропонував іншим єпископам піти разом з ним і впросити позикодавця, щоб він не перешкоджав поховати покійника. Єпископи не послухалися святого, і він сам направився до похоронної процесії. Вдова померлого стала просити святителя, щоб він вмовив позикодавця дозволити їй поховати чоловіка. Святитель же запитав у нещасної жінки, чи дійсно її чоловік винен позикодавцю гроші. Вона відповіла, що нещодавно позичена сума була повернута, але розписка про її отримання залишилася в позикодавця. Коли єпископ Донат почув це, то сказав позикодавцю, щоб той дозволив погребти покійника, і зауважив, що борг йому буде повернений пізніше. Проте жорстокий і несправедливий чоловік не послухався єпископа і став лаяти його. Тоді угодник Божий звернувся до померлого. В ту ж мить покійник відкрив очі і промовив: «Ось я, владико!» Святитель Донат повелів йому піднятися і сказати, що робити з позикодавцем, який перешкоджає погребінню і говорить, що йому не повернені гроші. За повелінням святого покійник сів, грізно подивився на позикодавця, викрив його у брехні, забрав у нього розписку та розірвав її. Потім він сказав святителю, що той добре зробив, що розбудив його, і попросив, щоб святий повелів йому знову заснути. Після цього за повелінням єпископа Доната покійник знову спочив сном смерті. Люди дивувалися такому великому чуду і славили Бога.

Коли святитель Донат перебував у Константинополі, сталася велика засуха. Імператор Феодосій Великий попросив святого помолитися, щоб Господь послав дощ. Угодник Божий вийшов за межі міста та відслужив Літію. Після його молитви пройшла сильна злива. Імператор хвилювався, що святитель змокне, але єпископ Донат повернувся в палац у повністю сухому одязі, оскільки жодна краплина не впала на нього.

Феодосій Великий пожертвував святому значну суму коштів на будівництво нового храму. На згаданій ділянці угодник Божий звів прекрасну церкву, де приготував місце для свого погребіння.

В глибокій старості єпископ Донат віддав душу Господу. Його чесна кончина наступила близько 387 року.

Добавить комментарий