Про артос

Слово «артос» (в пер. з грец. «квасний хліб») означає доступний усім членам Церкви освячений хліб, інакше — просфора всеціла. Артос в продовження усієї Світлої седмиці займає у храмі видне місце разом із образом Воскресіння Господнього та на закінчення великодніх урочистостей роздається вірянам.

Вживання артоса відоме ще від початку християнства. У сороковий день після воскресіння Господь Іісус Христос вознісся на небо. Учні та послідовники Христа знаходили розраду в молитовних спогадах про Господа — вони пригадували кожне Його слово, кожен крок, кожну дію.

Збираючись на спільну молитву, вони згадували Таємну Вечерю і причащалися Тіла і Крові Христових. Готуючи звичайну трапезу, вони перше місце за столом залишали невидимо присутньому Господу і клали на це місце хліб.

Наслідуючи апостолів, перші пастирі Церкви встановили на свято Воскресіння Христового покладати у храмі хліб як видимий вираз того, що постраждалий за нас Спаситель став нам істинним хлібом життя.

На артосі зображується Воскресіння Христове або хрест, на якому видно тільки терновий вінець, але немає розіп`ятого Христа — як знамення перемоги Христової над смертю.

Освячується артос особливою молитвою, окропленням святої води і кадінням у перший день Святої Пасхи на Літургії після заамвонної молитви.

Освячений артос ставлять на солеї перед образом Спасителя, де він лежить упродовж Світлої седмиці. У всі дні Світлої седмиці після закінчення Літургії з артосом урочисто відбувається хресний хід навколо храму.

У суботу Світлої седмиці в кінці Літургії священник читає особливу молитву, під час якої артос подрібнюється, а після цілування хреста роздається людям як святиня.

Частки артосу, отримані у храмі, благоговійно зберігаються вірянами як духовні ліки від хвороб і немочі. Артос вживається натще або в особливих випадках, наприклад у хворобі, і завжди зі словами «Христос Воскрес!». Просфору і артос зберігають у святому куточку біля ікон. Якщо артос чи просфора зіпсувалися, їх слід спалити самому, або віднести для цього до церкви.

Артемій Сльозкін, Севастопольське благочиння УП

Джерело


Добавить комментарий