Як доглядати важкохворих, – протоієр. Андрій Чиженко

Як повідомляє Центр інформації УПЦ, про це розповів священник Андрій Чиженко у коментарі до порталу «Православне життя».

«Хвора людина, частково через хворобу та свої страждання, частково внаслідок пошкодження гріхом людської природи, замикається в собі. Вона набуває рис егоїста та вимагає, щоб оточуючі, часто родичі й ті, хто люблять хворого, йому служили і присвячували своє життя тільки йому.

Особливо це характерно для хворих, які перебувають у тривалій, важкій, хронічній хворобі. Тоді вони ніби звикають, що всі оточуючі повинні їм служити», — сказав священник і нагадав, що той, хто часто доглядає хворого, ніби розчиняється в іншій людині, віддає їй своє життя без залишку, що є неправильним.

Отець Андрій пояснив, що необхідно все робити з розудливістю, адже відомо багато випадків, коли хворі продовжували жити, а ті, хто їх доглядав, помирали.

«Доглядаючи хворих, ми повинні перш за все виконати заповідь Божу і допомогти людині. А не прожити за неї її життя. І не перетворитися на якийсь придаток до неї, звичайно, не на раба.

Твій обов’язок, щоб людина не померла. Щоб підтримати її життєві сили. Але ніяк не потрапляти під її владу та виконувати всі її забаганки. У тебе теж є своє життя, яке ти маєш прожити. Господь нагородив тебе хрестом, великим і святим хрестом – доглядом за хворою людиною. Не залишай їйого, неси його, але тверезо», — порадив священник.

Він звернув увагу, що всі люди в тій чи іншій мірі духовно або фізично хворі, тому й хворіють і, доглядаючи їх, необхідно виявляти взаємне терпіння та любов.

«Будьте уважні до близьких, родичів. Зберігайте їхні дорогоцінні серця у мирі та спокої. Обов’язок виконати Божу заповідь із вас ніхто не знімав. І ви в міру сил служіть тим, хто вам служить, тому що вони також хворі. І таким загальним служінням один одному та Богу, загальним жалуванням один одного, всесвітнім милосердям ми і спасаємося», — підсумував отець Андрій Чиженко.

 

Добавить комментарий