Помилкове уявлення про кохання

У любові не ти просиш іншого полюбити тебе, але сам прагнеш любити іншого.

Якщо ж ти кажеш своєму нареченому чи чоловікові: «Я хочу, щоб ти любив мене дуже сильно і більше нікого так не любив. Якщо ж ти не можеш мене полюбити таким коханням, тоді краще розлучимося», –  то така поведінка свідчить про хворобу, про помилкове уявлення про кохання. Адже кохання полягає в іншому.

Тільки коли ти любиш іншого, тоді ти можеш почуватися наповненим та задоволеним. А якщо цей інший теж тебе любить, то взагалі чудово! Але якщо ж ти відчуваєш задоволення, тільки коли тебе люблять, це крайній егоїзм.

До чого це призведе? Ти з’їсиш цього іншого, ти його знищиш.

“Любов не шукає свого”,—каже апостол Павло. У коханні є шляхетність. Коли ти любиш іншу людину, й інший почувається вільно, тоді вона відчуває, що існує, що існує як людина, як особистість.

Але якщо ти його душиш своєю любов’ю, то він помре, він не витримає. Це як із квіткою, наприклад. Вона потребує, щоб її поливали раз на тиждень однією склянкою води. Ви ж поливаєте її щодня, думаючи, що завдяки цьому вона стане зеленішою та живішою. Але насправді ця квітка від такої кількості води зав’яне у перші ж дні.

У коханні все так само. Любов поважає особистість іншої людини. Любов не означає, що інша людина повинна видихнутися, розбитися вщент, щоб тебе кохати, заради того, що ти любиш її.

Митрополит Лімасольський Афанасій

Добавить комментарий