Як досягнути щирого покаяння? Митрополит Антоній (Паканич)

Потрібно повністю довіритися Богові й Він Сам у потрібний момент дасть покаянне почуття, що змінює душу та життя.

Як повідомляє Центр інформації УПЦ із посиланням на портал «Комсомольська правда в Україні», про це сказав керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич).

«Покаяння – це не миттєвий стан, а результат величезної праці, зусиль упродовж тривалого часу. Неможливо щиро покаятися, не зробивши попередньо певних кроків, не прийнявши низку рішень, не змінивши себе та своє життя. Покаяння – це нагорода. Це Божа милість усім за наше бажання бути кращим», — сказав митрополит.

Митрополит Антоній зазначив, що шлях до покаяння складається з кількох етапів.

«Перший – це чесний діагноз самому собі. Тут потрібна абсолютна щирість: це і визнання своїх помилок, пристрастей, і рішення взяти відповідальність за себе і своє життя, а не перекладати все на інших. Загалом, покаяння починається з критичного погляду на себе, без применшень і перебільшень», — пояснив керівник справами УПЦ.

Другим етапом архієрей назвав боротьбу з лінощами та страхами.

«Усвідомивши свою недосконалість, побачивши непочатий край роботи, ми найчастіше здаємо назад, ретуємося, намагаємося піти від роботи, не бажаємо працювати, виправдовуючись: жив якось я до цього часу й далі проживу. Це буде, мабуть, найскладніший момент, переламний – змусити себе працювати на благо своєї душі. Заради матеріальних благ готові гнути спини, не досипати, а ось заради власної душі лінуємося й двигнути пальцем», — продовжив митрополит Антоній.

За його словами, піст, молитва, співчуття, свідоме протистояння злу та прагнення до добра мають бути постійними духовними вправами.

«І третій етап – це довіра волі Божій. Зробивши все можливе, потрібно повністю довіритися Богові. І Він Сам у потрібний момент дасть покаянне почуття, що змінює нашу душу та життя. Але насамперед маємо подолати свій страх. Інакше він не даватиме можливості рухатися у правильному напрямку. Перебуваючи у страсі, ми втрачаємо здоровий глузд і вже не в змозі тверезо оцінити ситуацію та своє становище. Не можемо працювати над своїми недоліками, проблемами, поки не поборемо страх. Адже нам не вистачить духу зізнатися собі в них та розпочати боротьбу з ними», – вважає архієрей.

Мета духовного життя — наблизитися до Бога, до Свого Спасителя й Творця, – підкреслив керуючий справами УПЦ. «Наближення – це духовне прозріння, бачення Божественного плану. У Його заповідях сказано, хто може бачити Божественне: блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога. Отже, тільки ті, хто не пускає у свою душу зло під жодним приводом, ні на рівні помислів, ні на рівні думок, знаходяться на вірному шляху», — підсумував митрополит Антоній.

Джерело

Добавить комментарий