Правила сімейного життя

У сім’ї ми не спасаємося окремо, тут ми здійснюємо наше служіння: спасаємося самі та допомагаємо спастися іншим. Як каже святитель Григорій Богослов, «складаючи єдину плоть, (подружжя) мають і одну душу, а взаємною любов’ю пробуджують один в одному старанність до благочестя». Тому:

Правило 1. Ніколи не забувати про головне. За всіх обставин життя (а особливо у важких) треба пам’ятати, що ми живемо разом не для того, щоб з’ясовувати, хто має рацію, хто винен, або перевиховувати один одного, а для того, щоб разом спасатися. Прагнути до миру, любові та щастя.

Нещодавно один із читачів залишив коментар-питання після статті про щастя: «Чи можлива щаслива сім’я, коли нещасливий один із подружжя?» Ні, дорогі мої, звісно, ​​неможлива, тоді це буде не сімейне щастя, а щось інше. Моя сім’я має бути невід’ємною від мене, тільки тоді її можна назвати щасливою. Звідси походить наступне правило:

Правило 2. Сім’я – це МИ. Після 15 років шлюбу виявив цікаву особливість. Я вже зовсім не сприймаю себе без своєї сім’ї окремо від неї. Мені вже здається, що мої близькі – дружина, діти – були зі мною завжди, мало не з народження. Хоча, звичайно, я чудово пам’ятаю всі події дитинства та юності, тобто час, коли я ще не був одруженою людиною.

І це не лише мої особисті відчуття. Те саме мені говорили й інші люди, до речі, не завжди щасливі в сімейному житті. Чому це так? Хочемо чи не хочемо, але в сім’ї ми вже не одні, наше життя та наше духовне самопочуття невіддільні від життя наших близьких. А їхнє самопочуття залежить від нашого. Якщо людина намагається жити якимось своїм власним життям, окремим від життя сім’ї, то щастя в сім’ї не буде. У сімейному житті слід забути займенник «я» і, навпаки, завжди пам’ятати інше слово – «ми». Все: одружившись, я вже не один і повинен постійно думати, як зробити так, щоб було добре не тільки мені, а й нам.

Знаю кілька сімейних пар, де подружжя пішло дуже небезпечним шляхом: бачачи, що спільне життя якось не складається, вони стали жити кожен своїм власним життям, просто під одним дахом, навіть відпустку проводили окремо. Кожен із них знайшов свою, більш-менш зручну, нішу в захопленнях, у роботі чи в чомусь іншому, сховався в неї від негараздів і абияк продовжує сімейне існування. Це, звичайно, не вихід із сімейних проблем, а просто відхід від них, який зазвичай закінчується розпадом сім’ї.

І мої знайомі також не знайшли заспокоєння та миру, живучи відокремленим життям. Всі вони, як мінімум, відчували сильний душевний дискомфорт. Тому що сім’я жива лише тоді, коли ми разом.

Правило 3. Намагатись більше спілкуватися. Незважаючи на велику зайнятість поза домом, на численні справи домашні, знаходите час для сімейного спілкування. Спілкування – основа добрих стосунків подружжя. Нині чимало людей змушені дуже багато працювати, щоби прогодувати сім’ю. Але, як би ви не втомлювалися на роботі, як би вам не хотілося ввечері відпочити, розслабитися, відключитися, все ж таки знайдіть час для розмови з близькими, хоча б менше проводячи його біля телевізора, за комп’ютером або довгими розмовами по телефону. Ви не пошкодуєте про це. Величезна кількість подружніх пар розпалися тільки тому, що подружжя майже перестало спілкуватися.

До відомої книги протопопа Сильвестра «Домострой» можна ставитися по-різному, але в цій пам’ятці давньоруської писемності XVI століття міститься дуже багато мудрих порад, у тому числі й тих, що стосуються подружнього спілкування. Наприклад, подружжю рекомендується їсти разом: «А снідати чоловікові й дружині не годиться порізно, хіба якщо хтось хворий; їсти ж і пити завжди в належний час». Трапеза – це час, коли сім’я збиралася разом і можна було обговорити справи. В іншому місці «Домострою» також говориться: «Чоловік же про всякі справи домашні радиться з дружиною …» Якраз про це ще одне правило.

Правило 4. Обговорювати нагальні проблеми. Важливі рішення приймати разом. Переконався на власному досвіді, що, коли проблему «промовляєш», обговорюєш, питаєш думки та поради інших, завжди вдається прийняти більш виважене та правильне рішення, особливо коли йдеться про справу, що важлива для всієї родини. Якщо запитуєш поради — значить поважаєш, а це завжди зближує, слугує зміцненню сімейних стосунків. До того ж, інша людина бачить проблему під іншим кутом і може помітити те, на що ти не звернув уваги. Спілкуючись, потрібно обговорювати не тільки важливі справи, але й будь-які питання, що вас цікавлять.

Правило 5. Поважати одне одного. Коли я сказав одній жінці, що треба поважати чоловіка, вона заперечила мені: її чоловіку це слово не подобається. Він якось у відповідь на її слова про взаємну повагу кинув репліку: «Що ми з тобою алкоголіки, щоб поважати один одного?». Ну, добре, не подобається людині слово «поважати», є інше чудове слово – «шанувати». І не тільки дружина повинна щоденно поважати чоловіка як свого голову, але і чоловік зобов’язаний шанувати дружину, дбайливо ставитися до неї — як до істоти більш тендітної, ніжної, немічної. Шанувати в ній безцінний образ Божий і цінувати як дар, який даний Самим Богом. І, звичайно, діти мають шанувати батьків, а батьки – з повагою ставитися до дітей.

Бажаємо, щоб наші близькі добре ставилися до нас, поважали нас, прислухалися до наших слів? Будемо самі перші давати їм приклад такого ставлення. Як говориться в тому ж «Домострої», вчити «зразковою настановою».

Правило 6. Не намагатись переробити, перевиховати свою половинку. Вміти бачити добрі, світлі сторони своїх близьких та свого сімейного життя. До мене нерідко приходять жінки (та й чоловіки), які дуже не задоволені поведінкою своїх близьких та своїм сімейним життям взагалі. Не буду тут наводити конкретні приклади… Як правило, усім цим людям їхнє життя бачиться безпросвітним, похмурим і позбавленим будь-якої радості. У своїх близьких вони також не помічають нічого доброго. Вислухавши їхні довгі розповіді, я зазвичай намагаюся шляхом навідних питань з’ясувати: що ж хорошого, позитивного залишилося в їхньому сімейному житті? І потім, знову ж таки з їхньою допомогою, намагаюся намалювати зовсім іншу картину. І виявляється, що і люди, які їх оточують, дуже навіть непогані, і в житті є маса світлих, приємних моментів, просто потрібно це все вміти побачити. Іноді виходить допомогти людям по-новому поглянути на сімейну ситуацію. Це дуже важливо – бачити позитивні сторони своїх близьких та намагатися змінити не самих людей, а ставлення до них.

Правило 7. Не давати волю гніву та іншим негативним емоціям. Гнівається завжди неправий. Будь-кому зрозуміло, що дратівливість, гнів, сварки руйнують добрі стосунки. Але гнів також не дає вирішити жодної проблеми. Тому що в гніві людині майже неможливо прийняти правильне рішення: її розум затьмарений. «Під час гніву не повинно ні говорити, ні діяти», — казав Піфагор. І всі серйозні розмови слід вести лише у спокійному стані духу.

Непорозуміння, образи треба не «солити», а вміти обговорювати спокійно та без роздратування. Всі ми різні, і суперечності у шлюбі неминучі, але коли з любов’ю, без гніву подружжя разом шукає рішення, завжди можна дійти згоди та компромісу.

Щодо інших негативних емоцій: зневіри, туги, смутку та інших, слід пам’ятати, що у шлюбі вони отруюють життя вже не лише нам самим, а й усій нашій сім’ї. Не лише нас особисто мучать ці пристрасті, а й наші рідні та близькі страждають через нас. І хоча б заради них треба боротися зі своїми пристрастями.

Правило 8. Найчастіше радувати своїх домашніх. Це правило контрастне попередньому – про гнів, роздратування та меланхолію. Сучасний пересічний мешканець оточений негативною інформацією, що лякає: вбивства, аварії, катастрофи, просто безлад у країні… І як добре, якщо в сім’ї ми отримуватимемо позитивні емоції.

Невже складно хоча б кілька разів на день розповідати одне одному щось хороше, ділитися приємними враженнями? Слово ласки, подяки, сказане з ранку, здатне покращити настрій на весь день. Ми з матушкою домовилися дякувати один одному навіть за звичайнісінькі речі: вимитий посуд, куплені на ринку продукти або підметену підлогу. І, треба сказати, прості слова подяки, сказані декілька разів на день, дуже сприятливо впливають на атмосферу в сім’ї. Якийсь мудрий чоловік сказав: «Радість, пережита разом, множиться вдвічі, а горе вже стає половиною горя».

Правило 9. Надавати допомогу та взаємовиручку. У кожній сім’ї кожен із членів, як правило, має своє коло обов’язків. Звичайно, ці обов’язки потрібно виконувати добре, але бувають моменти, коли потрібна допомога близьких. І авторитет навіть самого маститого академіка не впаде, якщо він допоможе дружині: пропилососить килим, поки вона готує вечерю до приходу гостей. Якщо в сім’ї взаємовиручки немає, може статися, як в одній східній притчі. Чоловік та дружина суворо розподілили між собою обов’язки. Дружина відповідає за все, що всередині будинку, а чоловік за все, що поза домом. І коли в будинку сталася пожежа, чоловік не побіг допомогти дружині, й будинок згорів вщент.

Взаємна допомога також полягає у молитві. «Моліться один за одного…» (Як. 5: 16), – каже апостол Іаків.

Ось деякі принципи хорошого сімейного життя. Хтось, прочитавши все це, звичайно, може сказати: «Найголовніше у шлюбі – це кохання, а де ж воно тут? Одні суцільні правила, інструкції, рецепти. Але кохання тут у кожному пункті. Тому що воно якраз і проявляється у подоланні егоїзму, у взаємній повазі, у прагненні до спілкування, у полегшенні та пробаченні недоліків, у боротьбі зі своїми пристрастями заради близьких. І без любові або хоча б прагнення до неї виконувати ці правила буде нестерпно складно, і навпаки, для тих, хто любить, вони будуть не тягарем, а допомогою.

Священник Павел Гумеров

Джерело

Добавить комментарий