Християнин і соцмережі

Чи гріх християнину публікувати подробиці своєї життя?

 Священник Димитрий Паламарчук: «Ні. Все ми різні, у кожного свої потреби, здібності та прагнення. Комусь дуже подобається вести блог про себе, це виходить цікаво, а для когось це є абсолютно несприйнятним. Такая ситуація нормальна, в Церкві завжди була різноманітність. Головне — щоб християни були єдині в основополагаючих речах, а деталі образу життя можуть відрізнятися.

Я теж є активним користувачем Інтернету та соцмереж, у мене є сторінки у Facebook, Instagram, Twitter, і я дуже люблю ділитися тим, що є доброго зі своїми дописувачами. Дело в іншому: не можна, щоб метою життя людини стало схвалення інтернет-аудиторій або віртуальних друзів. Наша задача — навчитися жити добре, радостно та приємно, але щоб це не заважало жити навколишнім людям. Є прекрасний вислів: «Моя свобода закінчується там, де починається свобода іншої людини». Про це правило потрібно пам’ятати. Проблема сучасного суспільства полягає в тому, що люди відстоюють свої права, добиваються поблажливості до себе, але не готові визнавати права інших людей і поважати їх особливості.

Також слід пам’ятати, публікуючи пости в соцмережах, що є моменти, які потрібно залишити тільки для себе, не обнародувати їх. Іноді доводиться бачити, що заради кількостей або лайків люди готові показати найінтимніші сфери життя. Це дуже сумно. Звичайно, все визначається метою людини. Якщо вона хоче поділитися радістю просто так або розділити її з близькими по духу людьми — це чудово. Якщо ж вона отримує радість тільки від того, що її лайкають, і готова заради цього на все — це вже нездорово. Якщо вона не може радіти без того, щоб розповісти іншим про те, що відбувається — це привід задуматися, що, власне, відбувається з її життям.

Думаю, хорошим тренажером будуть паузи в користуванні гаджетами. Якщо відчуваєте, що з’явилася залежність від соцмереж — виберіть день, в який нічого не будете туди постити. Я кілька років тому зрозумів, що занадто багато часу провожу в Інтернеті, і тому вирішив у Великий піст не користуватися соцмережами протягом дня. Заходив туди тільки ввечері, щоб перевірити повідомлення, якщо не було нічого важливого — одразу ж виходив. Це допомогло взяти себе в руки.

Також священник порадив недооцінювати свою пам’ять, цінувати можливість проживати події, що відбуваються з нами дозволити собі жити й бути якщо не в кожному, то хоча б у значних моментах життя. Якомога частіше робити це без телефону, без думки: «Як я покажу цю подію людям?»  

«Ділитися хорошим треба, але якщо людина нічим не ділиться — це не означає, що в її житті нічого доброго немає. Можливо, її переживання потаємні чи в її житті є таємниця, що теж чудово», –  завершив розповідь ієрей Димитрій.

За матеріалами джерела

Добавить комментарий