Чим смирення відрізняється від людиновгодництва?

Для людини смиренної центром є Сам Бог, а для людиновгодника на першому місці завжди буде хтось, крім Бога.

Як повідомляє портал «Православне життя», про це розповів викладач Київської духовної академії Андрій Музольф.

«Смирення та людиновгодництво – це кардинально різні речі. Святий апостол Павло пише: «Якби я й донині догоджав людям, то не був би рабом Христовим» (Гал. 1:10). На перший погляд, смиренна людина та людиновгодник, можливо, не відрізняються один від одного і здаються дуже схожими. Але це лише на перший погляд. Насправді ж центри життя у таких людей знаходяться в різних площинах», – сказав Андрій Музольф.

За його словами, якщо для людини смиренної центром є Сам Бог, то для людиновгодника на першому місці завжди буде хтось, крім Бога.

«Віруюча людина – людина смиренна, тому що усвідомлює своє безсилля та нездатність до спасіння. Вона розуміє, що спасіння як визволення від рабства гріху – це не його заслуга, а дар Божий. Причому дар, який не заслужили й ніколи не змогли б заслужити. Людиновгодник, навпаки, не звертає уваги на Бога. Бога для нього, по суті, не існує, а є тільки людина, благовоління якої вона й шукає», – пояснив викладач КДАіС.

Він наводить слова святого праведного Олексія Мечова, який радить: «Не турбуйся про те, щоб поважали та любили тебе люди цього віку, але про те, щоб догодити Господу Богу і, щоб совість твоя не винуватила тебе в гріхах».

«Людиновгодництво –  це, по суті, хвороблива залежність від людської думки. Коли людина починає думати не про догоджання Богу, а про догоджання людям, за великим рахунком вона перестає бути християнином. Саме тому, що б людина не робила, кінцевою метою всіх її починань має бути лише Христос. А якщо робимо щось для того, щоб сподобатися людям, це ніколи не принесе нам жодної користі», — підсумував Андрій Музольф.

Джерело

Добавить комментарий