Навіщо Господь створює для нас критичні ситуації?

 Про що поміркувати під кінець року? На це питання відповідає авторка статті Вікторія Паздрій «Годинник долі».

Йтиметься про ситуації, які перевертають догори дригом. Не важливо, ЩО перевертають: життя чи конкретно ці п’ять хвилин, ― принцип дії той самий. Він у тому, що крізь купу обставин, проблем, стосунків т. п. в життя людини простягається рука Бога.

Звичайно, вона дізнається, що це за Рука, тільки якщо вірить. Якщо ні – не впізнає, але все одно відчує її. Вона бере те, що ми називаємо долею, і перевертає, як пісочний годинник. Пісок починає сипатись униз. Ми зазвичай впадаємо в паніку, якщо не очікували цього. Адже звикли, що пісочок лежить собі на дні годинника, і нам так добре, спокійно, комфортно жити. Але час зупинено. А свідомо зупинений час, враховуючи, що ми поки що не у вічності, це небуття. Тобто вічна смерть, яка почула від нас ще на землі запрошення в гості(.

Бог перевертає пісочний годинник нашого життя для того, щоб ми були. Були справжніми, живими, такими, які змінюються, а не в мертвому застої, що іноді здається нам життям. Тільки так людина, яка створена співтворцем Богу, може стати господинею самій собі — якщо вона рухається.

Звичайно, рух лякає, бо коли пісок повністю пересипеться, час буде вичерпаний. Але ті, хто боїться цього, не усвідомлюють простої речі: якщо життя не перекинулося, то час йти вперед уже скінчився, не розпочавшись. Цього начебто намагаються уникнути, а насправді створюють всі умови саме для такого результату. Чим більше працюєш на тимчасовий спокій, так би мовити, стабільність у цьому житті, тим більше шансів швидше зробити його вічним. І аж ніяк не приємним.

То чи не краще прислухатися до Господа і внутрішньо почути радісне: Час пішов :)?

Вікторія Паздрій

Добавить комментарий