Вінчаний шлюб — це невичерпне джерело

Вінчаний шлюб — це невичерпне джерело. Буває, щоправда, він іде вглиб, і треба докласти зусиль, щоб змусити його струменіти з новою силою.

Треба перестати шукати у своєму чоловікові вади та виглядати когось нового, думаючи про те, який ти нещасний. Пам’ятайте: сім’ю руйнує егоїзм, себелюбство. Але якщо ви вчасно зрозумієте, що центр вашого життя — Господь, а головне призначення — служіння один одному й дітям, то через десять років ви будете з жахом згадувати, що були колись на межі розлучення та могли втратити один одного.

І наберіться терпіння та смирення. Навіть якщо у вас найпрекрасніший супутник життя і ви в нього гаряче закохані, треба весь час працювати, щоб це кохання зберегти. Адже проблема не в тому, що подружжя не співпало, виявилося різним або взагалі не тим, із ким воно мріяло прожити все життя. Проблема в тому, що вони запустили свій шлюб. А християнська любов уникає зовнішнього, тілесного — через душевне — духовного. Люди, які прожили разом сорок-п’ятдесят років, вже, може, й не мають один до одного тілесного потягу, але справді є втіленням слів «обидва є тіло єдине». Вони як одна людина: говорять з однаковими інтонаціями, у них один погляд на речі та схожі думки про все. То невже таке кохання може зникнути?

А якщо вам здається, що любов померла, ви все ж таки спробуйте її воскресити. При цьому пам’ятайте: будь-які реставраційні роботи коштують дорожче, ніж будівельні, а новороби завжди бездушні порівняно з оригіналом. Звичайно, шлюб не вписується в жодні схеми, і універсального вирішення всіх проблем не існує. Але шлюб — це велике та прекрасне творче завдання.

Протоієрей Федір Бородін

Добавить комментарий