Якщо жінка – лідер

У європейських країнах цілком допускається така модель сімейних стосунків, коли жінка добре заробляє, а чоловік господарює, займається дітьми. Кожен робить те, що в нього краще виходить, і ніхто з цього приводу не  комплексує, нікого суспільство не засуджує. Але в нашій країні на аналогічні ситуації дивляться косо. Як бути, якщо складений в конкретній сім’ї  устрій не вписується в загальноприйняті норми, і спроби його змінити зазнають краху?

— Особисто я не помічав, щоб хтось несхвально відгукувався про такі шлюби. У нашій країні це також поширена модель. Церква не стверджує, що традиційний розподіл обов’язків є єдиним можливим із погляду християнського устрою сім’ї. Ви не знайдете жодного канону, постанови чи святоотецького висловлювання про те, що жінка повинна сидіти вдома та займатися лише дітьми та побутом. Якщо навіть у Старому Заповіті в  період Суддів суддями були жінки, то що говорити про сьогоднішній день…

Жінка більше заробляє, а чоловік займається господарством? Я не взявся б говорити про те, що це неправильно з духовного погляду. Головування у сім’ї визначається не професією, статусом чи кількістю зароблених грошей. Якщо така ситуація не заважає жити у коханні, то чому ні? Це особиста справа подружжя. Церква в це не втручається, і ніхто інший не має права втручатися.

Якщо жінка-християнка розуміє, що її характер більшою мірою чоловічий і це саме ті якості, які роблять її ефективною у професії, але заважають у особистому житті, чи має вона переінакшити свій лад? Адже чоловіки цінують у жінок м’якість, поступливість.

—Мені змалку запам’яталася одна історія, яку розповідала моя бабуся. У її селі жила чудова сім’я: у жінки був уроджений дефект — стопи вивернуті у зворотний бік, але при цьому вона була надзвичайно сильною. А чоловік маленький, щупленький. Вони щонеділі приїжджали на ярмарок, а там влаштовувалася боротьба на гроші. І ця жінка завжди у тих боях брала участь і мужиків легко клала на лопатки. Але при цьому, як тільки чоловік її гукав: «Машко, додому!», вона відразу припиняла всі справи і бігла до нього. Вона була дуже сильною, але чоловік для неї був головою. Для неї це було священне поняття.

Якщо жінка за природою лідер, керівник на роботі, то в собі вона повинна вирішити, що вдома є людина, яка головніша за неї. Необхідно чітко розділити сферу роботи та сімейне життя. Це насправді не духовне, а психологічне питання. Якщо жінка хоче, щоб поруч із нею був нормальний чоловік, вона внутрішньо повинна бути готовою поступитися першістю.

Якщо вона не готова, сильним чоловік із нею не буде, а зі слабким вона може спробувати створити сім’ю, але в ній завжди буде незадоволеність. Є чудовий вітчизняний фільм «Москва сльозам не вірить», у якому ця ситуація стосунків між двома сильними людьми чудово представлена. Там якраз показано можливість прийняття сильною жінкою-директором верховенства чоловіка в сім’ї, хоча він і нижчий за її за соціальним статусом — звичайний слюсар.

Джерело

Добавить комментарий