Чоловік зрадив. Чи може бути у цій ситуації любов від Бога?

Питання до священника:

Здрастуйте, батюшка.
Моя ситуація. Чоловік зрадив. Більше 3-х років зустрічався з коханкою (заміжньою) у відрядженнях, які у нього були по роботі майже щотижня. Як з’ясувалося, він як керівник міг їздити набагато рідше. Просто шукав будь-якої нагоди. Він покохав її. Писав проникливі вірші про кохання. Вона також. У їхньому листуванні відчувалося справді дуже сильне кохання. Вона дуже часто у своїх віршах наголошувала, що Бог є любов. Після того, як я дізналася про їхні стосунки, спочатку брехав, але потім зізнався. Розлучатися не хотів і не хоче, незважаючи на мої періодичні істерики. Начебто покаявся. Тепер ходимо до храму в неділю, причащаємося. Насилу, але на якийсь час перестав спілкуватися з нею. Дотримувалися Великого посту. Після Посту знову почав із нею спілкуватися. Спочатку лише у повідомленнях та по телефону. Тепер як мінімум очно. Я весь цей час щиро молилася. Але у них знову все бурхливо розвивається. Їх прямо тягне одне до одного. Може, це справді любов від Бога? Тоді навіщо я борюся за нього? Все триває вже другий рік, але нічого не змінилося. Їх тягне одне до одного. Я молюся, роблю все можливе, але їхня любов не щезла. Чи може бути у цій ситуації любов саме від Бога? Адже Бог є любов!

Відповідає протоієрей Андрій Єфанов:

Ви знаєте, любов — це не тільки почуття та емоції, це внутрішній стан людини, який виникає, звичайно ж, від її близькості до Бога, і цей стан є ні чим іншим, як тим самим природним станом, в якому людина й має бути. Описати цей стан важко, тому часто його описують через почуття, що внаслідок нього виникають. Це мир, радість, стан внутрішнього заспокоєння, щастя й такої особливої ​​внутрішньої тиші. І я повторю, що у своїй повноті любов виникає, коли людина внутрішньо з’єднана з Богом, перебуває у Богоспілкуванні.
Справа не обмежується лише станом людини, тому що цей стан неодмінно передбачає й певні стосунки. І ось ці справи такі, що і в іншу людину, яка поруч, і взагалі в усіх, хто поруч, вони також вселяють ці самі почуття — мир, радість і так далі. Ні болю, ні образи, ні будь-якого зла любов завдавати не може просто за визначенням.

Коли людина одружується, передбачається, що шлюб — на все життя. Але оскільки любов — це стан надто хороший, прекрасний і він наближує людину до Бога і уподібнює її до Бога, то лукавий не дрімає й прагне зруйнувати любов, святість, до якої, можливо, йде людина, зруйнувати мир і благополуччя. Справжнє кохання в описаній ситуації було б у тому, якщо б подружжя примножувало кохання між собою: якщо б дружина дбала про себе і про чоловіка, а чоловік би дбав про свою дружину, радував би її і так далі.

Коли йдеться про те, що чоловік обманює жінку, перед якою він зобов’язався відповідати, з якою він створив сім’ю, це, вибачте, не любов. І на жаль, якщо інша жінка згодна потай зустрічатися з чоловіком, обманюючи всіх, крадучи його у його дружини, на жаль, це не те, що відповідає стану любові та справам любові. Я розумію, що можуть бути почуття, що ваш чоловік прекрасний і цікавий, що, можливо, і вона також цікава жінка, але нормальна поведінка в таких випадках — це виключити будь-яку романтику на роботі, а йому повернутися до дружини відразу, не допускаючи розвитку стосунків, а їй — відійти від одруженого чоловіка якнайдалі. Все інше, на мій погляд, це від лукавого.

Називати можна будь-що і як завгодно, але, вибачте, ми люди і тільки на емоціях ми не живемо: є розум, є поняття честі, гідності, відповідальності, поваги до себе та інших людей. І це все теж входить у поняття повноти людини, тобто у поняття любові та у зміст кохання.

І Вам, люба, я б дуже радив подумати, Ви взагалі що робите у всій цій ситуації? У Вас чоловік зраджує, він, розумієте, спить із іншою жінкою та з Вами одночасно? Вам не треба думати про те, що там між ними, це не Ваша справа. У Вас ситуація в тому, що чоловік відкрито живе з Вами та ще з однією. Вам треба дуже добре та чітко позначити свою позицію. І, вибачте, або Ви погоджуєтеся на це двоєженство — але тоді не чекайте ні від нього, ні від когось поваги, або Ви виходите з цієї ситуації, що, загалом, природно.

Наприклад, я не думаю, що Ваш чоловік би мирився, якби у Вас був ще один чоловік. Вам не треба істерик, Вам треба просто зрозуміти реально, в якій ситуації ви живете, і якщо вона вас не влаштовує, вийти з неї. І далі подивіться на реакцію чоловіка: якщо він із Вами бути хоче, коханки не буде одразу ж! А якщо він хоче бути з нею, то вибачте, а навіщо Вам бути з таким чоловіком?

Подумайте та вирішіть для себе. І дійте відповідно до Вашого рішення. Тут взагалі не важливо для Вас, чому він разом із цією жінкою. Тут важливо, що він вам зраджує і має бути реакція на цю зраду.
З Богом!

Добавить комментарий