Сенс і плоди Святої Чотиридесятниці

Свята Чотиридесятниця, як відзначав св. Петро Хризолог, — «не винахід людини, але воля Бога, таємниче і недоступне для розуміння».

Цього року Великий піст розпочався 7 березня, а завершується 23 квітня. 24 квітня — Світле Христове Воскресіння. Цей піст є головним і найсуворішим із усіх постів Православної Церкви, він є наслідуванням сорокаденному посту Христа в пустелі. Тому, як закликав свт. Іоанн Златоуст, у дні Святого посту важливо утримуватися не тільки від скоромної їжі, а перш за все — від гріхів і зла.

Преподобний Паїсій Величковський писав: «Помірний і розумний піст – це підґрунтя і глава всіх чеснот. Як із левом і лютим змієм боротися, так треба і з ворогом тілесної немочі й духовної вбогості. Якщо хто хоче мати розум твердим від поганих помислів, нехай стоншує плоть постом. Як дихати необхідно, так і постити. Піст, увійшовши в душу, вбиває гріх, що лежить в її глибині».

Піст — це передусім установа Церкви. У 69-му правилі апостольських постанов сказано, що кожен християнин — чи то мирянин, чи то священнослужитель — має дотримуватися посту впродовж усього  року, особливо в середу та п’ятницю. Піст є настільки важливою складовою нашого християнського життя, що той, хто не дотримується посту, за словами святих отців, не є християнином. Водночас слід розумно підходити до посту.

Перефразувавши слова свт. Іоанна Златоуста, повторимо, що піст — це не просто утримання від скоромної їжі, його мета –  звільнитися від зла й уберегти себе від гріхів, адже головне завдання християнина – духовно вдосконалювати себе. Виконати це завдання, звісно, нелегко, але допомагають у цьому саме піст і молитва.

При цьому варто пам’ятати також слова прп. Марка Подвижника про те, що «молитва – безсила, якщо не заснована на пості, а піст  безплідний, якщо на ньому не створена молитва».

Святі отці виокремлюють вісім головних пристрастей: черевоугодництво, блуд, сріблолюбство, гнів, сум, зневіра, марнославство, гордість. Як бачимо, пристрасті є душевними та тілесними, а тому, відповідно, й піст є душевним і тілесним.

А що в нас вище – душа чи тіло? Звичайно, душа. Навівши лад у душі, ми зможемо приборкати і свої пристрасті, і своє тіло.

Перший тиждень Великого посту відрізняється особливою суворістю не тільки щодо утримання в їжі, але й щодо розпорядку дня християнина. Та нехай слова святителя Іоанна Златоуста будуть для нас тим єлеєм: «Піст – чудова узда для всіх, хто цінує користь посту. Звертай увагу не на труд тільки, пов’язаний із постом, але й на його плоди. Адже якщо не брати до уваги мету (тієї чи іншої дії), то сіяч, наприклад, не став би сіяти, щоб не здаватися тим, хто витрачає насіння даремно; керуючись же надією, він сіє те, що в нього є, щоб пожати те, чого в нього немає. Піст виснажує тіло спрагою, зате душа радіє сподіванням благ».

У перші чотири дні православні християни збираються у храмі, щоб разом зі священнослужителями помолитися словами піснеспівів преподобного Андрія Критського. У Великому каноні, написаному преподобним Андрієм у VIII столітті, виражено стан душі грішника, який кається. Християни за вечірніми богослужіннями цими днями отримують молитовний покаянний настрій, який повинен супроводжувати впродовж усього Великого посту.

У Великий піст Церковний статут закликає відмовитися повністю від їжі тваринного походження (це м’ясо, яйця, молоко). У понеділок, середу, п’ятницю рекомендується сухоядіння (вода, хліб, фрукти, овочі, узвар). У вівторок, четвер – гаряча їжа без олії. У суботу, неділю – їжа з олією. Риба дозволяється лише у дні дванадесятих свят – Благовіщення та Вхід Господній в Єрусалим. У понеділок першого тижня рекомендовано повне утримання від їжі, у Велику п’ятницю – до виносу Плащаниці.

Звертаємо увагу, що зазначені правила наводяться відповідно до монастирського уставу. Миряни, як правило, постять не так суворо, адже насичений графік дня надто виснажує фізично. Тому віряни, з благословення свого духівника, співвідносять календар харчування у Великий піст зі своїми життєвими обставинами, умовами праці, здоров’ям тілесним і душевним. Зазвичай миряни не відмовляються від олії та гарячих страв. Хтось дозволяє в піст собі рибу (або взагалі її не їсть), а хтось зміцнює свої сили морепродуктами тощо.

Для вагітних, мам, які годують немовлят, для дітей та важко хворих піст пом’якшується. Дітям до певного віку, майбутнім мамам зазвичай досить відмовити собі в м’ясі (якщо немає вказівок лікаря). Але при цьому радиться подумати, що є, так би мовити, улюбленими смаколиками, які не приносять користі й лише є насолодою, та відмовитися від них на час посту.

В календарі нижче подаються правила відповідно до рекомендацій Календарної комісії УПЦ задля розуміння, які дні посту є більш строгими, а які – менш. А вже для себе разом зі священником кожен самостійно має визначити міру свого посту. В будь-якому випадку духівник завжди дасть настанову християнину щодо його правильного і корисного душевного й тілесного посту.

Джерело

 

Добавить комментарий