До якого посту покликаний кожен із нас

«Мойсей пробув у Господа сорок днів і сорок ночей» (Вих. 34, 28)
Вже у Старому Заповіті зустрічаються пости сорокаденні; всі вони були спричинені особливими обставинами, мали від Бога особливе призначення та приносили особливі плоди. На самому початку Старого Заповіту ми читаємо про Мойсея, найлагіднішого з людей, що він бачив Бога віч-на-віч. На самому початку важкого свого поприща – постійної, суворої боротьби з народом, що дратує Господа Бога свого, – він зійшов на гору, «і пробув там Мойсей у Господа сорок днів та сорок ночей, хліба не їв та води не пив; і написав на скрижалях слова заповіту» (Вих. 34:28).
Він залишив на якийсь час свою земну справу, свої турботи та працю й піднявся прямо до Господа. Він бачив Його, насолодився Ним, осяявся Ним, так що обличчя його довго потім сяяло, та пробув із Ним наодинці, у цьому дивовижному, безперервному спілкуванні, слухаючи Його волю та Його слова, сорок днів і сорок ночей! Ось дивовижність посту! Піст тісного спілкування та потаємної розмови з Богом.
Як Мойсей міг бачити Бога? Це не сказано; це словами описати не можливо. Але ми вірно знаємо, що це побачення дійсно було, і воно залишило незабутній слід. «Обличчя його стало сяяти променями, бо Бог говорив із ним», і душа його, що з’явилася перед Отцем, Який втаєні, прийняла силу та благодать на все життя його. Це був піст близької зустрічі з Богом.
А наш піст? Чи полягає він у шуканні обличчя Божого, як говорив Давид: «Ти Бог мій, Тебе від ранньої зорі шукаю я, Тебе прагне душа моя… щоб бачити силу Твою і славу Твою» (Пс. 62:2–3)? Чи усамітнюємося ми для потаємної бесіди з Господом, в якій полягає таємна сила християнського життя? Вгодний Богові піст – це зближення та спілкування душі з Ним, і до цього посту покликаний не тільки Мойсей, але кожен із нас.

День за днем

Добавить комментарий