Як допомогти тим, хто втратив своїх дітей?

Найкращою допомогою тим, хто втратив своїх дітей, є щире співчуття та молитва.

«Гинуть діти, смерть забрала понад 100 наших дітей. У розпачі, сльозах та невимовному горі знаходяться батьки та родичі. З щирим бажанням допомогти сьогодні ми плачемо з тими, хто плаче (Рим. 12:15), тому що ці люди поруч із нами і вони наші ближні. Здавалося б, не вистачить сліз, не буде достатньо слів втіхи, але та підтримка, яку надамо, буде реальною допомогою. Засоби такої допомоги можуть бути різного характеру, головне – наша участь у біді, що спіткала батька та матір, дідуся та бабусю – сім’ю», — зазначив голова Синодального відділу УПЦ у справах сім’ї митрополит Пантелеїмон (Поворазнюк), – повідомляє Центр інформації УПЦ із посиланням на family.church.ua.

За словами архієрея, щоб допомогти, потрібно частину чужого болю прийняти на себе, сприйняти її як особистий біль.

«Звичайно, це важко і не кожен здатний на такий крок, але без такого співчуття допомогти буде складно», — додав він.

Митрополит Пантелеїмон вважає, що якщо такий настрій відсутній, а бажання допомогти не згасло, найкращою допомогою буде молитва, прохання до Господа прийняти душу дитини, що спочила, в обителі Царства Небесного, а батькам і близьким послати втіху й полегшення душевних страждань. «Молитва – це теж допомога», – наголосив глава Синодального відділу.

«У крайньому відчаї батьки, які втратили сина чи дочку, запитують Бога: «Чому Ти забрав у нас дитину?». У Новому Заповіті є свідчення про те, як Господь наш Іісус Христос воскресив 12-річну дочку начальника синагоги (Лк. 8:41–56), вдові повернув із смерті до життя померлого сина (Лк. 7:11–18). Тобто, не Бог, а смерть забирає дітей. А вона виникла через гріх, і лише людська жорстокість, безсердечність сьогодні вбивають наших дітей», — зауважив ієрарх УПЦ.

На завершення митрополит Пантелеїмон закликав батьків, незважаючи на весь тягар випробування, нести далі свій хрест і жити для того, щоб народити ще дітей чи усиновити інших.

Джерело

Добавить комментарий