Як не втратити людяність під час війни? — Митрополит Антоній (Паканич)

Причина виникнення війн та людського зла криється у зловживанні свободою.

Як повідомляє Центр інформації УПЦ, про це управління справами Української Православної Церкви митрополит Антоній (Паканич) сказав у своєму зверненні.

«Буча, Ірпінь, Гостомель – назви цих зовсім недавно прекрасних і квітучих міст тепер стали асоціюватись виключно з гуманітарною катастрофою, жахами смерті, руйнування та нестерпного болю. Як стало можливим таке у ХХІ столітті у серці цивілізованої Європи? Невже минуле так нічого і не навчило людей, якщо вони здатні творити подібне? Що сталося з тими, хто вчинив ці злочини проти людства? Так, війна – це безумовне зло. Вона не шкодує нікого і нічого, в ній немає і не може бути нічого святого, нічого священного. Будь-яка логіка, яка виправдовує це зло, є лукавою, тому що немає і не може бути благою Божої волі на те, щоб люди вбивали людей», – сказав митрополит Антоній.

Владика зазначив, що причина виникнення війн, як і людського зла загалом, – гріховне зловживання свободою, бо нечисте серце людини є джерелом злих помислів.

Він нагадав, що ще у Середньовіччі християни окреслили моральні межі війни, щоб приборкати безжальну стихію військового насильства. «Предкам було очевидно, що війна має вестися за певними правилами, згідно з якими противники мають залишатися людьми», – додав архієрей.

«Однією з явних ознак, за якою можна судити про праведність чи несправедливість воюючих, є методи ведення війни, ставлення до полонених та мирного населення, особливо до дітей, жінок і людей похилого віку. І прямо зараз бачимо, скільки безцінних життів, скільки будинків, шкіл, дитячих садків зруйновано в Україні, скільки прекрасних Божих храмів, які були осередками молитви за мир, а під обстрілами стали притулком для позбавлених даху над головою і стоять тепер у руїнах», – з гіркотою відзначив управління справами УПЦ.

Владика зазначив, що причина виникнення війн, як і людського зла загалом, – гріховне зловживання свободою, бо нечисте серце людини є джерелом злих помислів.

Він нагадав, що ще у Середньовіччі християни окреслили моральні межі війни, щоб приборкати безжальну стихію військового насильства. «Предкам було очевидно, що війна має вестися за певними правилами, згідно з якими противники мають залишатися людьми», – додав архієрей.

«Однією з явних ознак, за якою можна судити про праведність чи несправедливість воюючих, є методи ведення війни, ставлення до полонених та мирного населення, особливо до дітей, жінок і людей похилого віку. І прямо зараз бачимо, скільки безцінних життів, скільки будинків, шкіл, дитячих садків зруйновано в Україні, скільки прекрасних Божих храмів, які були осередками молитви за мир, а під обстрілами стали притулком для позбавлених даху над головою і стоять тепер у руїнах», – з гіркотою відзначив управління справами УПЦ.

Митрополит Антоній констатував, що серед мирних людей – жертв цієї війни є парафіяни та священики УПЦ.

Так, 28 березня відійшов до Господа настоятель храму святителя Миколая в Ірпені протоієрей Володимир Бормашев. Незважаючи на смертельну небезпеку, отець Володимир не залишав місце свого служіння і був зі своєю паствою. У трапеному приміщенні храму щодня готували їжу для нужденних. У теплому облаштованому підвалі храмової будівлі ховалися біженці. Після того, як у храм прилетів снаряд і не розірвався, настоятель благословив парафіянам евакуюватись. Під час від’їзду останньої машини прогримів вибух, внаслідок якого загинула одна з парафіянок та був смертельно поранений отець Володимир», – розповів владика.

«На жаль, ці історії не поодинокі і зараз нам лише відкриваються усі масштаби страшної трагедії. Від усього побаченого хочеться тільки мовчати та у скорботі молитися. Вся наша Церква, всі священики і миряни повинні сьогодні ще більше згуртуватися навколо нашого Спасителя і посилити молитви про припинення всього цього безумства, за упокій душ тих, кого забрала ця війна», – закликав ієрарх УПЦ.

На завершення управління справами УПЦ нагадав слова преподобного Паїсія Святогірця: «Я збожеволів би від несправедливості цього світу, якби не знав, що останнє слово завжди залишається за Господом Богом».

Джерело

Добавить комментарий