Свято Благовіщення

День Благовіщення – початок історії нашого спасіння. Це свято, у яке ми згадуємо, як архангел Гавриїл з’явився Діві Марії і приніс їй звістку про те, що через Неї народиться у світ Спаситель — Іісус Христос.

Благовіщення Пресвятої Богородиці означає «радісна звістка, сповіщена Пресвятій Богородиці».

Слово “Благовіщення” – це буквальний переклад з грецької мови слова “Εὐαγγελισμός” – Євангелії, Добра звістка. Саме так називаються перші чотири книги Нового Завіту, найважливіші книги Біблії. Пророцтво про народження Спасителя світу відбулося як легкий подих вітру, непомітний для всього світу. Схиляючись перед силою віри Богоматері та Її повною довірою до Бога, Церква віддає Діві Марії першість честі серед усіх коли-небудь народжених людей.

Благовіщення – центральна подія усієї Священної історії, вона знаходиться посередині між Старим і Новим Завітом. Завіт із Авраамом почався з сумніву його літньої дружини Сарри у своїй здатності стати матір’ю, родоначальницею Богообраного народу. Новий Завіт став можливим завдяки чистій вірі Діви Марії в одкровення про надприродне народження Її майбутнього Сина, Спасителя всього людства (Лк. 1:26–38).

Так свято стали називати не відразу, до VII століття християни у Греції мали кілька варіантів назви. Наприклад, «день вітання», «звіщення», «день Благовіщення», «Радуйся, Благодатна».

Коли святкується Благовіщення

Благовіщення святкується за дев’ять місяців до Різдва Христового – 7 квітня за новим стилем. За вченням Церкви, людина з’являється на світ у момент зачаття в утробі матері, а не в момент її народження.

У цього свята незмінне положення в церковному календарі, воно належить до дванадесятих свят, а конкретніше — до Богородичних, тобто присвячених подіям життя Пресвятої Діви Марії.

Історія Благовіщення

Події свята Благовіщення описані лише в одному з чотирьох Євангелій – Євангелії від Луки. Апостол описує, як через півроку після того, як праведна Єлисавета зачала святого Іоанна Предтечу, Архангел Гавриїл явився Діві Марії. Сталося це у Назареті, маленькому містечку на півночі Ізраїлю. Божий посланець сповістив майбутній Богородиці щасливу новину — саме через Неї у світ прийде Іісус Христос, Месія, на Якого народ Ізраїлю чекав не одну сотню років, про Якого писали пророки.

Марія прийняла слова Божого вісника з сумнівом і страхом, тому що була дівою, тобто незайманою, і не розуміла, як можна Їй народити? Дівчина походила з династії царя Давида і була сиротою. За іудейською традицією Її заручили літньому вдівцю Йосипу: добродійній жінці у ті часи заборонено було залишатися самотньою.

Марія запитала Гавриїла: «Як буде це, коли Я чоловіка не знаю?». І отримала відповідь: «Дух Святий найде на Тебе, і сила Всевишнього осінить Тебе». Слова Марії, звернені до Архангела, були сповнені смирення перед волею Господа: «Ось, Раба Господня; нехай буде Мені за твоїм словом».

«Богородице Діво, радуйся, Благодатная Маріє, Господь с Тобою, благословенна Ти в женах і благословен Плод Чрева Твоєго, яко Спаса родила єси душ наших», — слова цієї однієї з найвідоміших і найулюбленіших молитов Церкви, звернених до Пресвятої Богородиці, майже буквально повторюють обітницю Діві Марії, вимовлену архангелом Гавриїлом. Ангел, увійшовши до Неї, сказав: «Радуйся, Благодатна! Господь із Тобою; благословенна Ти поміж жінками» (Лк. 1:28).

Благовіщення стало початком виконання Божественної обіцянки падшому людству в особі Адама і Єви про те, що їхній нащадок, буквально, «сім’я жони» (Бут. 3:15) знищить змія (диявола), який їх спокусив. «Сім’я жони» – це образ безмужнього зачаття Христа, народженого від Діви Марії.

«Ось Діва в утробі зачне і народить Сина, і назвуть ім’я йому: Еммануїл», — рядки найважливішого старозавітного пророцтва про народження Спасителя від непорочної Діви (Іс. 7:14). Воно було вимовлено Ісаєю за сім століть до Різдва Христового. Ім’я Еммануїл буквально означає «з нами Бог», тому воно іноді зустрічається на іконах над зображенням Немовляти-Христа.

Храм Благовіщення у Назареті

Назарет — маленьке містечко на півночі Ізраїлю, в історичній області Галілея. У Назареті існує два стародавні храми, присвячені Благовіщенню. Один – католицький. Це Базиліка Благовіщення, побудована над Гротом Благовіщення. Там у новозавітні часи стояв дім Діви Марії та Іосифа Обручника. Другий храм – православний. Це церква Архангела Гавриїла та Святого джерела над джерелом Пресвятої Богородиці. На цьому місці, за переданням (яке не знаходить підтвердження в канонічних Євангеліях), Архангел явився Богородиці вперше.

Перший храм на місці джерела Діви Марії був заснований у IV столітті під час правління імператора Костянтина. Церква неодноразово зазнавала нападу сарацинів, кочових розбійників, які приходили від кордонів Сирії. У 1102-1103 роках сарацини спустошили Назарет, а храм зруйнували. Джерело Діви Марії було оточене лише колонами та плитами. Ігумен Даниїл, руський паломник, який відвідав Ізраїль у 1106 році, пише про «круглу церкву» на місці джерела, прикрашену колонами та мармуром.

Сучасна церква, в яку приїжджають православні паломники з усього світу, була збудована у 1750 році.

Саме джерело Пресвятої Богородиці розташоване в глибині церкви, в окремому притворі з влаштованим над ним престолом. Трохи вище джерела знаходиться ікона «Благовіщення у криниці».

У другій половині XIX століття храм занепав. Лише до кінця дев’ятнадцятого сторіччя Імператорське Православне Палестинське Товариство допомогло зібрати для нього гроші на ремонт та реставрацію.

Нині православна церква Архангела Гавриїла та Святого джерела – це парафіяльний храм православної арабської громади Назарета. Вона належить до Назаретської митрополії Єрусалимської Православної Церкви.

Джерело

Добавить комментарий